Конспекти уроків із зарубіжної літератури для 5-го класу.

КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Розглянуто та затверджено на засіданні методичного обєднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу Великовільмівської ЗОШ І-ІІ ст. Сумської районної ради Сумської області

  • (Протокол від 20 12.2017 р. №2)

· Автор: Ткаченко Ганна Олександрівна – вчитель зарубіжної літератури, вчитель вищої категорії Великовільмівської

  • Ткаченко Г.О. Конспекти уроків із зарубіжної літератури для 5 класу (із досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури) В.Вільми 2017. – 75 с.
  • Посібник укладено відповідно до чинної програми із зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів. Він містить конспекти уроків та контрольну роботу для 5 класу з теми «Вступ.Казки народів світу». Даний матеріал можуть бути використані учителями на уроках зарубіжної літератури.

· Урок № 1

· Тема уроку: Художня література – духовна скарбниця людства. Роль книги в сучасному житті.

  • Мета : розкрити поняття «зарубіжна література» як духовний скарб людства, допомогти учням усвідомити роль книги в житті людини , розвивати інтерес до читання художньої літератури .
  • Обладнання. Глобус , виставка улюблених творів зарубіжної літератури, кращі вислови про книгу .

· Хід уроку

  • І Мотивація навчальної діяльності учнів . Загальна характеристика предмета і структура курсу зарубіжної літератури , вимоги до ведення зошитів.
  • ІІ Оголошення теми , мети, завдань уроку .

· Вступне слово вчителя.

  • Дорогі діти! В народі кажуть , що книга – це промінець духовності , який освітить наші душі , це колодязь живильної роси для всього народу.
  • Зарубіжна література – це скарбниця мудрості народів всього світу.
  • Народи світу прагнули до краси і намагалися оточити себе красивим. В книгах світові генії намагалися вплинути на людські почуття ,прославити красу і добро , засудити потворне. Тому художні твори в усі часи мали суспільне значення і їх не могли обходити болючі проблеми суспільства. У народі кажуть , що людина без книги – це тіло без душі. Важко уявити сучасну людину без книги.
  • Гарна книга – це ковток води для спраглого , це друг і порадник. З її героями можна помандрувати у різні кінці світу, побувати у минулому та майбутньому…
  • Зверніть увагу на те, який різноманітний світ, в якому ми живемо… Але яким би він не був , кожна людина незважаючи на колір шкіри прагне бути щасливою…

· ІІІ Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу Давайте вияснимо , яке має значення книга в житті людини.

  • 1.Книга - це ключ до знань.
  • Давні греки говорили : «Люди перестають мислити , коли перестають читати ».
  • 2. Книга розвиває кругозір. Адже цікаво зазирнути в неї і побачити минуле : битви , походи , лицарські турніри , різні дослідження , дізнатися про історію своєї Батьківщини , пізнати її культуру.
  • 3. Книга розвиває мислення і фантазію . Як здорово іноді буває представити себе грецьким героєм або вченим , побувати в різних країнах світу.
  • 4. Книги допомагають приймати правильні рішення , пізнавати себе, друзів , вчитися на чужих помилках і намагатися їх не допустити.
  • 5. Книги допомагають поповнити словниковий запас і роблять нас більш цікавими.
  • Книга вчить нас бути добрішими , милосердними, чуйними . Без книги неможлива ні освіта , ні культура нашого суспільства.
  • Книга зберігає в собі все те , що накопичило людство за всі віки свого існування. Слово вчителя.
  • Частіше приходьте в храм книги – бібліотеку , і там вам знову відкриється прекрасний і чудовий світ.
  • Зарубіжна література створена мовами різних народів , тому не кожна людина може з ним ознайомитьсь. Тому потрібні перекладачі. Є люди , які володіють багатьма мовами. Їх називають поліглотами. Наприклад , український письменник А. Кримський знав більше 60 мов.
  • Крім знання мов потрібно бути знавцем національних особливостей народу , щоб зберегти художню цінність твору.
  • Найвідомішими українськими перекладачами були Михайло Старицький, Леся Українка, , Панас Мирний , Максим Рильський , Павло Тичина , Іван Франко та інші.
  • 2. Робота з літературознавчим словником.
  • Оригінал – текст , з якого роблять переклад на іншу мову.
  • Світова література – сукупність кращих художніх творів народів світу , скарбниця духовних надбань людства.
  • Переклад художнього твору – відтворення змісту і форми літературного твору , написаного однією мовою за допомогою засобів іншої мови.
  • 3.Самостійне опрацювання статті підручника .
  • 4.Відповіді учнів на запитання підручника.
  • ІV Закріплення вивченого матеріалу. Вікторина – конкурс на кращого знавця зарубіжної художньої літератури.
  • Який стародавній твір літератури називають «Книгою книг» і вважають священним? (Біблію).
  • Як називається цикл арабських казок із словом тисяча і хто їх розповідав? («Тисяча і одна ніч», Шахразада).
  • Як звали хлопчика , що виріс серед звірів І був ними вихований ? (Мауглі. Книга Р. Кіплінга «Мауглі»).
  • Герой якого твору мав на спині пропелер і дуже любив солодке ? (Карлсон з книги А. Ліндгрен «Малюк і Карлсон»).
  • Який літературний герой боровся з вітряками , вважаючи їх за ворогів ? (Дон Кіхот Ламанчеський з однойменної книги М. Сервантеса).
  • Яка відома казка є найзахоплюючішим підручником з географії та історії Швеції , хто її автор? («Дивна мандрівка Нільса Хольгерсона з дикими гусьми по Швеції» С.Лагерльоф ).
  • Якого англійського народного героя - розбійника ви знаєте? (Робіна Гуда).
  • Хто з героїв світової літератури любив вигадувати й розповідати неймовірні історії?( Барон Мюнхгаузен).
  • 9.) Як звали людину, що 28 років прожила на безлюдному острові? (Робінзон Крузо з книги«ПригодиРобінзонаКрузо».Дефо) 10.) Герої якого твору довго шукали скарби , заховані розбійниками? («Острів скарбів» Р. Л. Стівенсона).
  • V. Домашнє завдання
  • Опрацювати вступну статтю підручника, вивчити визначення з «Літературознавчого словничка».
  • Урок №2
  • Тема уроку. Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втіленні у фольклорних творах різних народів.
  • Література і фольклор.
  • Мета уроку. Допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст прислів’їв та приказок, їх роль і значення в духовному розвиткові людства, розвивати навички виразного читання, вміння коментувати і пояснювати їх, виховувати відповідно до морально-етичних норм, закріплених у прислів’ях та приказках.
  • Обладнання. Карта світу, ілюстрації до збірки «Прислів’я і приказки народів світу, виставка книг. Диск з піснями.
  • Теорія літератури. Прислів’я, приказки, «мандрівні сюжети».

o «Народна творчість є тим животворним

o захистом, що зберігає прадавню мудрість

o і передає її з одного часу в інший»

· Якоб і Вільгельм Грімм

  • Хід уроку
  • 1Мотивація навчальної діяльності учнів.
  • Вступне слово вчителя.
  • Здавна люди помічали смішне, дивне, розумне чи нерозумне в діях і вчинках інших, у різних явищах життя, влучно це характеризували короткими висловами, які запам’ятовувалися із покоління в покоління і дійшли до нашого часу. Наприклад, англійці – «не вір, що за морем на виноградній лозі сосиски ростуть», в’єтнамці – «щоб бути людиною – учись невпинно», шведи – «не натрудиш рук, не натрудиш і зубів», японці – «дужий той, хто самого себе перемогти може».
  • Сьогодні і ми зачерпнемо мудрості і з бездонної криниці, ім’я якій – усна народна творчість.
  • ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
  • ІІІ. Актуалізація опорних знань.
  • 1.Експрес – опитування
  • література це - …
  • Є такі види літератури - …
  • Пізнати літературу інших народів нам допомагають …
  • Твір, з якого здійснюється переклад називається…
  • Я знаю таких найвідоміших перекладачів…
  • Зі статті підручника я дізналася про такий цікавий факт…
  • 2.Презентація учнями своїх улюблених книжок.
  • ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
  • Культурам різних народів притаманне прагнення до виразного висловлювання в стислій формі, в якому виражено народний погляд на якесь явище. Такі висловлювання називаються «прислів’я і приказки». Вони дуже схожі між собою, утім мають і розбіжності. Микола Гоголь писав, «ні в чому не відбилась повною мірою та віковічна повнота розуму нашого, яка міститься в наших прислів’ях». Вони узагальнюють спостереження людей над життєвими явищами, віддзеркалюють народні погляди на явища природи, родинне життя, людські чесноти і вади тощо. В них виражається народна оцінка того чи іншого явища. За змістом вони можуть бути різними: історичними, про природу, суспільне життя, мораль…
  • За формою прислів’я є стійкими. Їх можна вживати в різних життєвих і мовних ситуаціях. В них знайшли відображення особливості життя культури, і мови різних народів.
  • Наприклад в англійців побутує прислів’я «Дощить о сьомій гарна погода об одинадцятій». Це тому, що в них спостерігається часта зміна погоди. У французів «Для хороброго серця немає нічого не можливого», тобто зі сміливістю і твердими переконаннями можна всього досягти.
  • V. Формування нових знань, умінь та навичок (по групах)
  • Виразно прочитайте подані прислів’я. Розкрийте зміст кожного з них.
  • Знайдіть прислів’я, схожі за змістом. Наприклад: (про дружбу, про працю, про слово і так далі).
  • Доберіть до поданих прислів’їв народів світу українські прислів’я (схожі або протилежні за змістом).
  • Наведіть приклади прислів’їв, які вживаються у вашій місцевості. Розкрийте їх зміст.
  • Порівнюємо
  • Що спільного в змісті і формі цих прислів’їв?
  • «Однією рукою двох жаб не впіймаєш» (китайське)
  • «За двома зайцями поженешся – жодного не здоженеш» (українське)
  • «Де немає праці, там сакура не цвіте» (японське)
  • «Де немає праці, там сади не цвітуть» (українське)
  • «Не зробиш масла не надоївши молока» (французьке)
  • «Без труда нема плода» (українське)
  • Демонстрація вчителем збірок прислів’їв народів світу.
  • Інтерактивна вправа «ланцюжок мудрості»
  • Учні по черзі пояснюють зміст прислів’їв і коментують їх.
  • VІ. Самостійна робота.
  • 1.Виразне читання учнями приказок.
  • Що край, то звичай. (польське)
  • Де слов’янин, там і пісня (польське)
  • На війні як на війні (французьке)
  • Голод не тітка (російське)
  • Або пан, або пропав (російське)
  • 1.Питання і завдання для учнів.
  • -Прочитайте приказки і розкрийте їх зміст.
  • -Порівняйте їх з прислів’ями і скажіть, що в них спільного, і чим відрізняються між собою.
  • -Слово – срібло… (мовчання золото) (німецьке)
  • -Не май сто рублів (російське).
  • VІІ. Робота в парах
  • 1.Читання учнями загадок.
  • 2. Питання і завдання для учнів.

- Які предмети, або явища стали об’єктами для створення загадок?

- Чому у різних народів існують схожі загадки?

- Хто має ноги, та немає рук?

- Йде але з місця не зрушить?

  • 3. Творче завдання.
  • Складіть самостійно дві три загадки. Загадайте їх своїм батькам, друзям.
  • VІІІ. Прослухування учнями народних пісень.
  • Яке враження у вас від прослуханих пісень?
  • Яке місце посідають пісні в усній народній творчості?
  • На які види поділяються пісні?
  • Які ознаки пісень?
  • Приведіть приклади народних пісень.
  • Які почуття емоції втіленні в них.
  • Як пісні допомагають людям.
  • Підсумки вчителя і висновки дітей.
  • Домашнє завдання.
  • Навчитися виразно читати і пояснювати прислів’я і приказки, загадки і пісні. Вивчити визначення понять із літературного словника.
  • За бажанням вивчити кілька прислів’їв і приказок.
  • Урок №3
  • Тема. Жанрова специфіка фольклорноі і літеретурноі казки. Казки про тварин.Різновиди казок.їхні характерні ознаки.Чарівні,соціально – побутові казки
  • Мета: ознайомити з поняттям казки як жанру фольклору, різновидами казок,особливостями їх будови ; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння обґрунтовувати свої твердження; виховувати прагнення до пізнання, самовдосконалення.
  • Тип уроку:засвоєння знань, формування умінь
  • Обладнання: збірки казок народів світу, ілюстрації до них; таблиця «Різновиди казок»
  • Теорія літератури: народна казка, її різнови
  • Хід уроку
  • 1.Мотивація навчальної діяльності школярів — Навряд чи знайдеться серед нас хтось, хто б не любив слухати казки, читати їх, мріяти про чарівні речі, казкові пригоди й дива. Це тільки на перший погляд казка — забава й розвага для малечі. Навіть дорослі можуть знайти в народних казках багато повчального для себе. У цьому ми переконаємося, ближче познайомившись із цим видом усної народної творчості.
  • 2.Оголошення мети і теми уроку
  • 3. Актуалізація опорних знань 1 А) Евристична бесіда: -Як ви розумієте, що таке казка? - Які казки ви вчили в початкових класах? Читали самостійно? - Про що найчастіше розповідається в казках? - Яка ваша улюблена казка? Чому ?
  • Б). Ерудит -лото - Який кіт налякав Вовка, Ведмедя,Кабана , Зайця? (Пан Коцький) - В якій казці розповідається про овоч, що виріс дуже великим і цим завдав багато клопоту господарям? («Ріпка») - Кому ліжечком слугувала горіхова шкарлупка?(Дюймовочці) - В якій казці піч слугувала героєві автомобілем? («За щучим велінням») - Яка із земноводних тварин у казці мала титул царівни? («Царівна-жаба»)
  • 4. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу А) Читання вголос статті підручника про народну казку Б) Казка — один із жанрів фольклору, розповідний твір про вигадані, фантастичні події, які сприймаються й переживаються як реальні. (запис у зошит)
  • В)Складання таблиці про види казок із наведенням прикладів Г) Слово вчителя — Казки про тварин вважаються найдавнішими, бо раніше люди жили серед природи, тож їх існування часто залежало від вдалого чи невдалого полювання на диких тварин. Інколи тварин навіть обожнювали, складали про них легенди і казки. Наприклад, чимало казок складено різними народами про лисиць. Записи в зошити -Мандрівні сюжети — це спільні, однакові історії, пригоди, які зустрічаються у фольклорі різних народів . Звірі в казках часто уособлювали якісь людські типи й риси. Так, Вовк — часто жорстокий і грубий, Ведмідь — вайлуватий, неповороткий, Заєць — боягузливий, Лис — хитрий, Змія — підступна, Осел — упертий тощо Алегорією, або інакомовленням, називається такий художній прийом, коли якийсь один узагальнений образ передається за допомогою іншого, конкретного
  • Д) Опрацювання матеріалу про літературну казку Е)Гра «Вгадай казку» 1.«Любе дзеркальце,скажи Хто на світі наймиліший , Найгарніший, найбіліший?» 2.»Ми з тобою однієї крові:ти і я» 3.»Край лукоморя дуб зелений, І золотий ланцю на нім: Щодня,щоночі кіт учений На ланцюгу кружляє тім» Є) Слово учителя Серед розмаїття казок є книги,які написав автор, письменник.Ці чудові казки добре відомі багатьом із вас ще з дитинства.Іс торіі про злу мачуху та добру пасербицю,про вередливу стару, яка потіла багато,але нічого не отримала,про хлопчика Кая,про про Мауглі ,якого опікували звірі…
  • 5. Закріплення знань, умінь та навичок Прочитайте зашифрований вислів відомого російського казкаря П.Бажова про значення казки (пропущені голосні букви) Стр кзк птрбн.нй бгт тг мнлг ,к крсн нн й зндбтьс птм. (Стара казка потрібна.У ній багато того дорогого минулого, яке корисне нині й знадобиться потім.) 6. Домашнє завданняПовторити різновиди казок,прочитати самостійно казку І.Франка«Фарбований лис» 7. Підсумок уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон» Продовжте фразу. Найцікавішим на уроці для мене було те...

o Урок №4

  • Тема: Індійська народна казка «Фарбований шакал».Викриття в образах тварин негативних людських якостей.Повчальний зміст казки
  • Мета: дати початкові відомості про»Панчатантру» - збірку індійських казок про тварин,зробити цілісний аналіз індійської народної казки "Фарбований шакал", з'ясувати її філософський сенс, розкрити причини популярності казкового сюжету про фарбованого лиса (шакала) у різних народів світу; здійснити аналіз образу шакала як втілення облуди, брехні, відступництва від свого роду; поглибити розуміння сутності й призначення казкової алегоріі
  • Обладнання: тексти індійської народної казки "Фарбований шакал", текст казки І. Я. Франка "Лис Микита" та Й. В. Гете "Рейнеке Лис", фрагменти мультиплікаційного фільму "Лис Микита", створеного за однойменною поемою І. Я. Франка.

o Хід уроку 1.Організаційний момент. Оголошення теми й завдань уроку, запис теми до робочих зошитів

  • 2.Мотиваці навчальної діяльності учнів -Казки про тварин – найдавніші казки, бо раніше людижили серед природи ,її оточували дикі звірі.Їх боялися, на них полювали,їх приручали.Тварин навіть обожнювали, складали про них легенди,казки,будували храми.Чимало казок складено різними народами про лисицю.( Учитель читає початок казки І Франка»Фарбований лис» ) -Що було далі з Лисом Микитою? 3.Оголошення теми й мети уроку 4.Виразне читання індійської казки»Фарбований шакал»
  • 3.Літературний диктант - Який народ створив казку "Фарбований шакал"? (Індійський народ.) - До якого різновиду народних казок належить казка "Фарбований шакал"? (До казок про тварин.) - Як звали шакала? (Чандарава.) - Де він жив ? (У лісі) - Чому він вскочив у чан з фарбою? (Рятувався від переслідування собак ) - Якого кольору став шакал після фарбування? (Синього кольору.) - За кого він себе видав переляканим звірам? (За божого посланця.) - На яку посаду шакал призначив лева? (Головного радника.) - Чим мав займатися вовк? (Вартовий біля входу.) -Ким стала пантера в уряді Фарбованого шакала? (Хранителька скриньки.) - Що мав робити тигр? (Він був у шакала постільничим.) - Яким чином фарбований шакал себе видав? (Він завив по-шакалячому.) - Яким був кінець шакала? (Його роздерли на шмаття ошукані ним звірі.) - До якої відомої збірки індійських народних казок увійшла казка "Фарбований шакал"? (До збірки "Панчатантра".)
  • 4.Поглиблений аналіз казки " Фарбований шакал
  • - Розкажіть, яке місце у збірці індійських народних казок "Панчатантра" займає історія про фарбованого шакала. - Спробуйте скласти критичну характеристику головного героя казки "Фарбований шакал". Які саме риси його вдачі ви вважаєте найбільше гідними осуду? Чому? Яке значення у створенні образу фарбованого шакала відіграє алегорія?
  • - Схарактеризуйте інших персонажів казки. Чи є серед них позитивні образи? Аргументуйте свої відповіді - Поміркуйте, які фрагменти казки "Фарбований шакал" співвідносяться зі світом тварин, а які — зі світом людей. Чому ви так вважаєте? - Доведіть, що казка "Фарбований шакал" має саме національні риси індійців. Підтвердіть цитатами
  • - Якби ви були художниками, у які саме костюми ви одягли б героїв цієї казки? - Як ви вважаєте, казка "Фарбований шакал" має суто національний чи загальнолюдський характер? Аргументуйте свої відповіді.
  • Основна мета казки – навчити слухачів розуму, довіряти не зовнішньому вигляду чогось, а його сутності, проникати в глибину явищ і довколишнього світу, а також бути собою, учитись розрізняти тих, хто своїми хитрощами вводить в оману інших. В образах тварин утілено риси людей, що нерідко трапляються і в нашому житті.
  • - Що вам відомо про поняття "мандрівний сюжет"? (Відповідь аргументується з використанням матеріалу підручника про "мандрівний сюжет" та визначенням даного поняття за літературознавчим словником.) Яким чином "мандрівні сюжети" розповсюдилися по світу? (Існує декілька наукових гіпотез, за якими "мандрівні сюжети "виникли шляхом запозичення. Проте найбільш достовірною є версія, що головною причиною виникнення та розповсюдження"мандрівних сюжетів"є те, що різні народи світу мали на первинних етапах розвитку суспільства сжожі уявлення про добро і зло, любов і ненависть, щастя і горе, розум і дурість, про стосунки між людьми і таке інше. Порівняйте: подібним чином у фольклорі різних народів світу за до¬помогою прислів'їв та приказок висловлювалася по- різному одна й та ж сама 5.Підсумок уроку. Фронтальна бесіда — Доведіть, що індійська народна казка "Фарбований шакал"належить до казок про тварин. -За допомогою яких художніх прийомів у казках про тварин встановлюється співвідношення між світом тварин і світом людей? Наведіть приклади з вивченої казки. — Доведіть, що в казках про тварин народ утілив перш за все своє уявлення про стосунки між людьми. — Доведіть, що індійська народна казка "Фарбований шакал "була створена вже у період виникнення соціальної нерівності в давніх індійців. — Поясніть, чому у фольклорі різних народів світу з'явилися схожі за сюжетом історії про фарбованого лиса (шакала) . –Що обєднує українського Лиса Микиту та індійського шакала Чандараву? –У яких ще казках ви читали про хитрого ,винахідливого Лиса або Лисичку ?
  • 6. Домашнє завдання :Прочитати японську народну казку "Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик". Усно скласти враження про прочитану казку.

o Урок №5

  • Тема: Японська народна казка Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик”. Відображення любові до праці,кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образі Іссумбосі. Національний колорит японських казок.
  • Мета:
  • навчальна: ознайомити учнів із казкою, допомогти усвідомити ідейно- художній зміст, національні особливості
  • розвивальна: розвивати навички виразного читання казки, її переказування, виділення головних епізодів, Їх коментування і власне ставлення до героїв, навички порівняння казок;
  • виховна: виховувати кращі моральні якості – працьовитість, кмітливість, сміливість.
  • Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
  • Обладнання: проектор, політична карта світу.
  • Хід уроку:
  • І. Організаційний момент.
  • ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
  • 1.Вступне слово вчителя.
  • Японія – це острівна держава, що розташована у східній Азії. Вона складається з чотирьох великих та великої кількості маленьких островів. Столиця – місто Токіо. Архітектура та культура цієї країни своєрідна, не схожа на європейську.
  • Суто японськими є такі види мистецтва:
  • 1.Сумо – вид мистецтва, в якому два борці виявляють сильнішого на круглому полі.
  • 2.Ієрогліфічне письмо.
  • 3.Бонсай – мистецтво вирощування карликових дерев у невеличких ємкостях.
  • 4.Ікебана – традиційне мистецтво аранжування квітів у Японії.

· 5.Орігамі – мистецтво складання паперу.

· 6.Нецке – мініатюрний виріб (скульптурка), що виконувала роль ґудзика, брелока, застібки в японському одязі – кімоно.

  • 7.Чайна церемонія – система правил приготування зеленого чаю і чаювання в Японії.

· 8.Disney Sia – найдорожчий парк розваг у світі, де знаходиться чотири з десяти найвищих американських гірок у світі.

  • 2.Виразне читання японської народної казки “Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик”.
  • 3.Словникова робота:
  • Хасі – деревяні палички для їжі, які японці використовують замість виделок;
  • Карета – критий візок для пасажирів, запряжений кіньми;
  • Гета – дерев’яне взуття;
  • Ганок – східці, прибудова на вході в будинок;
  • Ошатно – охайно, красиво;
  • Вельможа – пан, високо посадовець;
  • Спантеличений – здивований, згублений;
  • Кімоно – традиційний національний японський верхній одяг;
  • Оні – чудовиська в людській подобі з бичачими рогами й тигрячими іклами,
  • Вродливий – красивий.
  • 4. Складання плану за казкою.
  • Чоловік і жінка моляться, щоб їм боги послали дитину.
  • Розумне дитя.
  • У столиці.
  • На службі у вельможі.
  • Напад чудовиськ.
  • Перемога Іссумбосі.
  • Хлопчик стає великим і одружується з дочкою вельможі.
  • 5. Еврістична бесіда за казкою:
  • Куди щодня ходили молитися чоловік і жінка?
  • Чому хлопчика назвали Мізинчиком?
  • Куди просить відпустити себе Іссумбосі ?
  • 4.У чому поплив хлопчик у столицю?
  • 5.Увагу Іссумбосі в місті привернув…
  • Хто зявився на порозі будинку?
  • Ким був для вельможі хлопчик?
  • 8.Кому найбільше припав до серця Іссумбосі?
  • Де носила дівчина хлопчика?
  • Як Іссумбосі розправився з оні?
  • Як хлопчик став великим?
  • Як закінчується казка?
  • 6. Творча робота

- Яка алегорія в казці?

- Назвіть ознаки, за якими можна встановити національну приналежність казки. (Імя – Іссумбосі, хасі, кімоно, оні.)

  • Характеристика образу Іссумбосі.

- розумний;

- працьовитий;

- кмітливий;

- сміливий, відважний;

- ввічливий;

- шанує і любить батьків;

- наполегливий.

  • 8.Слово вчителяОбраз Хлопчика-Мізинчика відображений у багатьох казках інших народів. Це українська народна казка “Хлопчик – Волове вушко”, російська народна казка “Хлопчик- мізинчик”, казка Шарля Перро з такою ж самою назвою. Є ще білоруська, японська, турецька, індійська версії казки.
  • 9.Теорія літератури
  • Мандрівні сюжети – усталені сюжети, які повторюються в казках різних народів, дещо змінюючись залежно від місцевих умов.(Опрацювання статті підручника на с.34).
  • А тепер давайте перекажемо російську народну казку “Хлопчик- мізинчик”, яку ви повинні були прочитати вдома.
  • 10.Переказ казки
  • 11. Постановка та розв’язання проблемного питання

- Визначте спільне та відмінне в казках. (Спільне – маленький хлопчик, який з’явився шляхом чарівництва,був розумним, кмітливим, допомагав іншим. Відмінне – різне походження, різні умови проживання,різні пригоди).

  • ІІІ. Домашнє завдання: підготувати повідомлення про Китай
  • IV.Підсумки уроку:

- Завдяки чому маленький хлопчик здобув успіх і знайшов своє щастя?

  • Чому сюжет про Хлопчика-мізинчика такий популярний у багатьох народів?
  • Тестові завдання за казкою «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик» 1.Події в казці відбуваються в: А.Китаї Б.Японії В.Індії 2.Ісумбосі був дитям: А.Хитрим Б.Веселим В.Розумним 3.Він хотів: А.Вибитися в люди Б.Одружитися В.Подивитися, як живуть люди в столиці 4.Хлопчик зробив собі меч із: А.Прутика Б.Гілочки В Голки 5.До столиці Іссумбосі добирався: А.В чайній чашці Б. В човні В.ВТарілці 6.В столиці Хлопець пішов до будинку: А.Урядовця Б.Імператора В.Вельможі 7.В домі вельможі Іссумбосі найбільше подобався : А.Дружині вельможі Б.Слугам В.Дочці вельможі 8.Йдучи до храму дочка вельможі посадила Іссумбосі: А.В карман Б.За пояс кімано В На плече 9.На хлопця і дочку вельможі напали: А.Циклопи Б.Волохаті мавпи В.Чудовиська в людській подобі 10.Що зробив Іссумбосі з другим нападником: А.Поранив в руку Б.Виколов око В.Прогнав його 11.Що знайшов хлопець на землі: А.Чарівний молоток Б.Чарівну палицю В.Чарівне дзеркальце 12.В кінці казки Іссумбосі: А.Повернувся до батьків Б.Поїхав в іншу країну В.Одружився
  • Відповіді:1)А;2)В;3)В:4)В;5)А:6)В;7)В:8)Б;9)В;10)Б:11)А;12)В

§ Урок №6

  • Тема: Китайська народна казка «Пензлик Маляна.» Поетизаціямистецтва й уславлення образу митця в казці. Значення фантастичнихелементів.
  • Мета: розширити кругозір учнів, ознайомивши їх з короткими відомостями про Китай, його культуру, познайомити з текстом народної казки; вчити аналізу творів літератури та живопису, аналізувати вчинки героїв; вдосконалювати навички виразного читання; виховувати естетичний смак.
  • Обладнання: карта світу, презентація про Китай, ілюстрації до казки «Пензлик Маляна»
  • Тип уроку: урок-гра засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і навичок.

§ Хід уроку:

  • І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
    • Мистецтво- це форма пізнання світу в образах за допомогою слова, звуку, малюнка.
  • ІІ.Підготовка до сприймання навчального матеріалу.
  • 1 Слово вчителя Сьогодні ми вирушаємо в далеку Піднебесну країну, у дивовижний світ Давнього Китаю. І не тому, що китайський народ створив казку про Маляна і його чудовий пензлик, а ще й тому, що Китай – це країна великої і мудрої культури. Китай – це осередок однієї з найдавніших людських цивілізацій. Отже мають велику за обсягом, образну і розвинену усну народну творчість.
  • 2. Презентація «Китай»
  • Китай – одна з найстародавніших держав на земній кулі.
  • Китай – держава в Центральній та Східній Азії, на сході омивається водами Жовтого, Східно – Китайського і Південно – Китайського морів Тихого океану. ЇЇ площа – 9,6 мільйона квадратних кілометрів. Населення – близько 1,5млрд. чоловік. Столиця – Пекін. У Китаї багата рослинність, у тому числі й рідкісна; є чимало природних копалин. Тут розташовані найвищі у світі гірські системи – Гімалаї, Сино – Тибетські гори та інші, знаменита гора Джомолунгма висотою близько 9 тисяч метрів над рівнем моря. Найбільші річки – Янцзи, Хуанхе.
  • Люди вирощували рис, чай, кавове дерево, кокосові пальми, банани, бавовник.
  • Китайський народ у давні часи збагатив світову культуру і науку багатьма видатними відкриттями.
  • -Китай – батьківщина :
  • -компаса (ІІІст. до н.е.), за допомогою якого ми можемо орієнтуватись на місцевості.

- паперу (105 р. н.е.). Китайці навіть перші випустили друковану газету.

- пороху (відомий з Хст.н.е.), з яким ми повинні бути дуже обережні, коли маємо справу з піротехнічними виробами.

- шовку. Існував навіть Великий Шовковий шлях, яким цю чудову тканину вивозили до інших країн.

- чаю. Зараз це найпопулярніший напій у світі.

  • -Високого рівня досягла астрономія, математика, медицина, техніка.
  • -Ще одна видатна споруда – Велика китайська стіна (221 – 207рр. до н. е.).
  • -Релігія в Китаї – переважно буддизм.
  • Це народ талановитий. Відомо, що один з багатіїв мав у Пекіні сад, де ювеліри створили штучний виноградник із золота, срібла і коштовних каменів. Майстри виготовляли чудові художні вироби, відомі у всьому світі: глиняні іграшки, декоративні вази, віяла, прикрашені узорами скриньки, розшиті різнобарвним шовком панно, різьблені вироби з кістки слона, з коштовних каменів.
  • Ще в давні часи високого рівня розвитку досягли також образотворче мистецтво, музика, театр.
  • Література Китаю – одна з найдревніших у світі. Від І тисячоліття до нашої ери збереглася «Шицзин» («Книга пісень») – скарбниця народних пісень, ритуальних гімнів, од. Народ Китаю складав пісні, легенди, казки, в яких дракон символізував владу, а фенікс – безсмертя
  • Читання казки «Пензлик Маляна» вчителем або учнями.
  • Запис теми уроку в зошити.
  • Бесіда:з’ясування первинних вражень від тексту
  • - Ваші враження від прочитаної казки.
  • - Що сподобалось у казці? Чому?
    • -Які слова виявилися незнайомими?
  • Словникова робота: реманент, імператор, мотика, панно, туш, баский кінь ( в презентації)
  • ІІІ. Засвоєння нового матеріалу.
  • 1.Текстуальне дослідження казки
  • Бесіда:
  • -Як звали головного героя і чому?Про що він мріяв? Що заважало здійсненню його мети?
  • - Що вразило вас в епізоді зі школою і вчителем? Передайте відчуття Маляна? - Які картини створював юний художник? ( Запис на дошці: птах, риба, реманент, драбина, білогривий конь, лук, стріли, журавель…)

- Чому Малян зображує саме рибок і пташок?

  • ( У Давньому Китаї народилося вчення Фен – Шуй –« вітер і вода» - це мистецтво і наука про життя людини в гармонії з собою і оточуючим світом. Тому в китайській казці образи – символи, пов’язані з водою і повітрям, не випадкові.)

· Як допомагав пензлик Маляну?

· Що Малян намалював першим? А чому потім став малювати реманент для селян?

o Що ви дізналися про поміщика? (Дібрати слова з тексту).

o Чому він відмовився малювати поміщику?

o Як Маляну вдалося перемогти його?

o -Чому він не домальовував свої картини?

    • -А як ви поясните «оживлення» журавля? - Що ви дізналися про імператора - Чому імператор хотів, щоб Малян зобразив саме Дракона і Фенікса?
  • -Чому в руках імператора малюнки перетворювалися на жахи?

- Що наказав малювати імператор Маляну, коли той погодився

  • взяти в руки пензлик? - Що змусило імператора випустити Маляна на волю?

- -Чому хлопець створив великі хвилі ?

    • 2. Висновок: Отже, щоб досягти успіху необхідно наполегливо працювати.

o Яким повинен бути митець?

o Чи залежить талант художника від соціального стану?

o Кому мають слугувати митець і мистецтво?

  • 3. Інтерактивна гра «гроно»
  • Які риси характеру притаманні юному художнику?
  • .

    .

    .

    Риси характеру

  • добрий
  • працьовитий
  • талановитий наполегливий
  • розуміє мистецтво і сам
  • творить прекрасне
  • бореться зі злом
  • розумний
  • кмітливий
  • сміливий
  • Бесіда: Які фантастичні елементи зустрічались у казці?
    • Яку роль виконують вони у казці?
  • Творче завдання. Словесне малювання. Гра «Мікрофон»
  • - Якщо б до ваших рук потрапив чарівний пензлик, що б ви намалювали? (відповіді дітей)
  • ІV. Підсумок роботи на уроці. .
  • -Чи вірите ви в чарівну силу мистецтва?
  • V. Домашнє завдання: Характеризувати образ Маляна
  • Тести до казки «Пензлик Маляна»
  • 1.Події в казці відбуваються в: А.Кореї Б.Китаї В.Японії 2 .З дитинства Малян мріяв навчитися: А.Співати Б.Писати В.Малювати 3.Коли Малян зайшов до школи,то вчитель : А.Прогнав його Б.Дав пензлика помалювати В.Дозволив посидіти на уроці 4.Хто навчив Маляна малювати? А.Батько Б.Вчитель В.Сам навчився 5.Пензлик подарував Маляну: А.Сусід Б.Сивобородий дідусь В.Батьки 6.Яку чарівну силу мав пензлик? А.Виконував усі бажання Маляна Б.Малюнки оживали В.Оживали тільки птахи 7.Як Маляну вдалося втекти від поміщика? А.Йому допомогли добрі люди Б.Він знайшов таємні двері В.Намалював драбину і виліз на горище 8.Чому картини Маляна перестали оживати? А.Пензлик втратив свою чарівну силу Б.Малян втратив талант В.Малян не домальовув картини до кінця 9.Золото ,намальоване імператором, перетворилося на: А. Каміння Б .Пісок В.Цеглу 10.Імператор захотів,щоб Малян намалював: А.гори Б.Море В.Ліс 11.Імператор та царедворці: А.Попливли жити в іншу краіну Б.Повернулися з плаванн я додому В. «Пішли на дно» 12.Риси характеру Маляна: А.Впертість,ненависть до людей Б.Любов до простого народу ,доброзичливість В.Заздрість, бажання прославитися
  • Відповіді: 1)Б;2)В;3)А;4)В;5)Б;6)Б;7)В;8)В;9)А;10)Б;11)В;12)Б;

o Урок№7 Тема. Арабська народна казка

  • «Синбад-Мореплавець»(третя подорож).Утвердження жаги
  • відкриття світу, мужності й людяності

§ Хід уроку

  • Мета:ознайомити учнів зі збіркою арабських народних казок "Тисяча й одна ніч" у цілому та циклом казок "Синдбад-Мореплавець", що входить до цієї збірки; показати особливості збірки, в якій казки об'єднані завдяки оповідачці Шахразаді; розкрити специфіку сюжетотворення казок "Тисяча й однієї ночі"; дати загальну уяву про подорожі Синдбада та детально проаналізувати історію його третьої мандрівки; розвивати учнівське вміння цілісно сприймати твір та детально досліджувати ключові моменти та епізоди; вчити п'ятикласників повільному вдумливому прочитанню й осмисленню текстів.
  • Обладнання: збірка арабських народних казок "Тисяча й одна ніч"; схема мандрівок Синдбада-Мореплавця ; фрагмент з екранізації "Пригоди Синдбада-Мореплавця" (сутичка з драконом або сутичка з людожером).

§ Хід уроку

  • Організаційний момент Учитель зачитує епіграф до уроку, створюючи проблемну ситуацію: хто ж така Шахразада і що за казки вона розповідала, якщо навіть цар не міг дочекатися її оповідей?
  • Вступне слово вчителя про історію відкриття арабських казок "Тисяча й одна ніч" європейцями та коротка характеристика збірки Для європейців відкриття збірки арабських казок, легенд, оповідок та повчальних історій відбулося у XVIII столітті. Достеменно не відомо, коли саме виникла збірка, яким був її первинний склад, адже тривалий час казки "Тисяча й однієї ночі" існували на Сході в усній формі як і належить фольклору. Таємниця формування, розвитку збірки не розгадана вченими й дотепер і викликає багато суперечок. Однак абсолютно зрозуміло, що збірка створювалася впродовж декількох століть. Її творцями були люди не досить письменні, але обда-ровані від природи. Відомо, що це гігантське зібрання ще в ранній ре-дакції мало літературну "рамку": казкам передувала оповідь про те, як жорстокий і нещадний цар Шахріяр щодня брав собі за дружину дівчину, а вранці віддавав наказ про її страту. Насамкінець його дружиною стала донька візира (царського міністра), гарна і мудра Шахразада, яка почала розповідати царю казки, прагнучи врятувати своє життя. Вона розповідала їх щоночі до самого ранку, обриваючи оповідь на самому цікавому місці (цей принцип ефективно використовується у сучасному кіно при створенні серіалів). Щодня цар відкладав наказ про страту Шахразади, захоплений її казками.
  • Так тривало тисячу й одну ніч. Після чого вкрай зачарований цар подарував своїй дружині життя. ("А коли настала тисяча перша ніч й вона закінчила останню розповідь, цар сказав їй: — О Шахразадо, я звик до тебе й не страчу тебе, хоча б ти не знала більш жодної казки. Не потрібні мені нові дружини, бо жодна дівчина в світі не зрівняється з тобою.") Так Шахразада стала коханою дружиною султана Шахріяра, матір'ю його дітей, а не тільки врятувала своє життя. Але це вже заключна оповідь збірки. Кожен, хто читав цю збірку, запам'ятає чарівність вигадки, винахідливість авторів-оповідачів, що вміють здивувати й захопити читача непередбачуваними по-воротами сюжету, втручанням чарівних сил та випадку. Причому незмінно в кінці торжествує справедливість і добро, а зло виявляється покараним, яким би сильним воно не було. Серед безлічі казок та історій, що розповіла Шахразада, були й оповіді про Синдбада-Мореп- лавця (всього сім історій про сім мандрівок героя). Синдбад весь час потрапляє в незвичайні обставини, наражається на небезпеку й виявляє надзвичайну кмітливість, розум, сміливість й шляхетність. Вчені вважають, що цикл (декілька творів, які поєднуються спільним героєм та таматикою) про Синдбада народився серед арабських моряків-купців, які вели торгівлю з Індією та африканськими країнами.
  • Синдбад — ім'я легендарного моряка, що потрапляв у низку пригод під час морських мандрівок на схід від Африки та на південь від Азії. Вважається, що прообразом Синдбада був китайський мореплавець доби династії Мин Чжен Хе, який мав буддистське прізвисько Саньбао — "Три Скарби" або "Три Дорогоцінності". У своїх мандрівках Саньбао здійснив сім подорожей Західним океаном. Така версія існує незважаючи на мусульманське походження імені головного героя циклу.

Особливості композиції циклу казок про Синдбада-Мореплавця: Обрамлення, в якому зустрічаються Синдбад- Носій та Синдбад-Мореплавець, об'єднує частини циклу в одне ціл Перша подорож — до острова, що виявився велетенською рибиною. Друга подорож — зустріч з птахом Рухх. Третя подорож— зустріч з велетнем-людожером. Четверта подорож — подорож до Індії та одружен-ня з індускою. П'ята подорож — Синдбад стає рабом злого діда. Шоста подорож — мандрівка до країни крилатих людей. Сьома подорож — остання подорож Синдбада.

3. Оголошення теми і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

4. З'ясування первинних вражень від прочитання циклу казок про Синдбада — Яка з історій про мандрівки Синдбада-Мореплавця прочитана вами? Хто з вас не зміг зупинитися й прочитав усі оповіді про пригоди цього героя? Хто користувався лише підручником, а хто працював з повним текстом? — Про що твір? (Про подорожі та пригоди Синдбада-Мореплавця.) — Висловте своє враження про прочитане. Чи цікаво вам було читати? Що саме утримувало вашу увагу? Що вас здивувало?

5. Аналітичне дослідження тексту та його композиційних особливостей — Хто головний герой казок? Що вам про нього відомо? Підтвердіть свої відповіді виразним читанням цитат з тексту. — Як дійшли до нас історії про мандрівки Синдбада- Мореплавця? (їх розповіла Шахразада султану НІахріяру.)

— Що дивного ви помітили у формі оповіді? (Це те, що казки про Синдбада-Мореплавця, які розповідала Шахразада, розказані самим Синдбадом-Мореплав цем його бідному тезці Синдбаду-Носієві.) — Як ви думаєте, навіщо так багато оповідачів і навіщо потрібен ще й Синдбад-Носій? ( Оповідь від першої особи робить казки про мандрівки Синдбада згадками та свідченнями самого героя. Крім того, творці казки вже тоді знали великий секрет літератури (фольклору) — твір має дійти до свого слухача чи читача. Синдбад-Носій стає спочатку слухачем, адже не міг Синдбад-Мореплавець говорити сам з собою, йому потрібно було бачити розуміння, здивування, співчуття слухача, й тому, коли його історії були закінчені, два Синдбади стали друзями завдяки секрету співпричетності, який виникає між автором і слухачем (читачем). Чим більше людей знайомиться з оповідями про мандрівки СиндбадаМореплавця, тим більш розширюється коло його шанувальників і друзів.)

Створення проблемної ситуації — Навіщо було створювати такі дивні історії про майже тридцятирічні мандри Синдбада? Чому читачі в усьому світі так захоплюються ними? (Після учнівських висловлювань учитель пропонує ближче познайомитися з головним героєм на основі аналізу тексту казок. Центром дослідження має стати "Третя подорож Синдбада-Мореплавця".)

6. Аналітико-інтерпретаційне дослідження "Третьої мандрівки Синдбада-Мореплавця" — Виразно прочитайте початок казки про третю подорож Синдбада. ("Вже давно повернувся я з другої своєї мандрівки і жив добре та весело, радіючи своєму добробуту. Та через якийсь час знову скортіло мені помандрувати в незнані краї, і душа знудьгувалася за купецькою справою. "До Синдбада дійшли чутки про дивовижний острів Серендиб.) Знайдіть у цьому фрагменті пояснення, чому Синдбад знову відправляється у далекі світи. — Звідки розпочалася третя мандрівка? Яку закономірність ви помітили на початковому етапі усіх трьох подорожей? — Чи відразу на мандрівників чекали негаразди? Що сказано про третю подорож на початку цієї історії? — Що стало причиною відчаю капітана? Знайдіть у тексті цитати, що характеризують волохатих людей- мавп. Чим вони були небезпечні для купців- мандрівників? Як ви думаєте, чому мавпи не вбили мандрівників? Чи була зустріч з людьми-мавпами найбільшою небезпекою для купців на цьому острові? Доведіть це або спростуйте текстом казки. (Мавпи, вірогідніше за все, самі шукали способу втекти з острова, де панував велетень-людожер. Тому вони вигнали на берег усіх мандрівників, захопили корабель і "попливли хтозна-куди". Подорожні прийшли до "величез¬ного палацу з товстими колонами і міцними стінами".) — Чому мандрівники, побачивши у дворі купу кісток, не втекли, а посідали на лаву й поснули? — Знайдіть у тексті опис чорного велета. Які деталі у зовнішності велетня вас дивують і лякають найбільше? Чому? — Чому велетень, обмацавши Синдбада, випустив його? Яке яскраве порівняння допомагає нам усвідомити всю міру небезпеки, у яку потрапили подорожні? (Велетень обмацував їх "наче різник вівцю".) Хто і чому став першою жертвою людожера? — Доведіть, що навіть у такій страшній і небезпечній ситуації людина має зберігати рівновагу, витримку, ясність мислення, а не піддаватися паніці та відчаю. Чому саме Синдбадова ідея порятунку стала основою спроби врятуватися від велетня-людожера? Хто з вас знає, з фрагментом якого всесвітньо відомого твору перегукується ситуація осліплення людожера у казці про Синдбада-Мореплавця? — Чому осліплений людожер став для мандрівників ще небезпечнішим? (Він покликав собі на допомогу людожерку.) Доведіть, що грубій силі людожерів протистоїть сила розуму та

завбачливість людини. Яку ціну довелося заплатити мандрівникам за порятунок? (Живим залишилися тільки Синдбад та двоє його товаришів.) — Які пригоди чекали на врятованих від людожера людей? Як ви думаєте, чому небезпеки чатують на мандрівників ? "Ми раділи, що врятувалися від людожерів, але радість виявилася передчасною. Хіба порятує нас хтось від цього страшного дракона?" Дракон зжер обох товаришів Синдбада.) Зачитайте фрагмент з третьої оповіді про Синдбада-Мореплавця, у якому розповідається, як героєві вдалося перехитрити дракона. Виокремте та прокоментуйте художні деталі тексту, які демонструють міру небезпеки для життя Синдбада та стан, у якому він перебував. Визначте, що допомогло героєві вижити й на цей раз. — Доведіть, що доля весь час простягає Синдбадові руку допомоги. Як ви думаєте, чому? — Який сенс має введення до третьої історії повернення Синдбаду його краму капітаном корабля? Виразно прочитайте діалог між капітаном корабля та Синдбадом. Як ви думаєте, чому капітан не відразу впізнав Синдбада? Чому для встановлення особистості СиндбадаМореплавця крім з'ясування того, що містилося у мішках забутого на острові купця, потрібне було ще й свідчення очевидця дивовижних пригод героя казки? — Як ви вважаєте, які винагороди за життєві випробування Синдбада є найціннішими? Чи збігається ваша думка з точкою зору самого героя? Наведіть аргументи з тексту. Як і чому саме так поводиться герой, повернувшись до Багдада? — Зробіть висновок, наскільки небезпечнішими у порівнянні з попередніми пригодами були випробування, зображені в третій оповіді про мандрівки Синдбада-Мореплавця. Що саме допомогло героєві вижити? Яку винагороду він отримав? Запишіть свої міркування у зошити.

7. Підбиття підсумків уроку. Робота над складанням асоціативного ланцюжка подорожі Синдбада.

Життя в Багдаді

На кораблі

Країна волохатих (людей-мавп)

Втрата корабля

Чорний велет- людожер

Втрата друзів

Осліплення людожера

Порятунок Синдбада

Острів дракона

Поява загубленого корабля

Повернення до рідного міста Багдада

Результат третьої мандрівки: "...ми щасливо прибули у Багдад і я подався у свій квартал і привітав родичів та друзів. Я радів, що врятувався і повернувся в рідне місто, і роздавав милостиню, і дарував гроші вдовам та сиротам, і збирав друзів, і проводив час у бенкетах та розвагах. І я забув про все, що зі мною трапилося, про страхіття, яких натерпівся в дорозі, бо нажив у цій мандрівці таке багатство, що й не злічити. "

Перегляд фрагменту екранізації пригод Синдбада-Мореплавця (сутичка з драконом або сутичка з людожером з третьої мандрівки)

— Наскільки кіноверсія підсилює сприйняття напруги моменту? Чи співпало ваше уявлення про цей епізод з його втіленням у художньому фільмі? Як ви думаєте, чому?

— Що, на ваш погляд, було головною причиною подорожей Синдбада? ("Жага до мандрів".)

— Як ви думаєте, яку мету передбачав народ, створивши цикл казок про пригоди Синдбада-Мореплавця? Чого в них більше — реалістичного чи фантастичного? Чому?

Висновок. Арабський народ, створивши цикл казок про Синдбада, втілив у художню форму невситиму жагу людства до пізнання навколишнього світу, розширення кордонів знань і можливостей, уславив силу духу й розуму звичайної людини, яка сама є творцем своєї долі. Для цього використана була низка пригод, які розкривають риси вдачі головного героя.

8. Домашнє завдання Скласти сенкан про Синдбада.Скласти усний портрет-характеристику Сидбада.

Урок№8

Тема. Брати Грімм.Значення діяльності братів у збиранні й збереженні фольклору. Моральні цінності в казці «Пані Метелиця»

Мета: розкрити зміст і головну думку казки; зацікавити творчою спадщиною братів Грімм; удосконалювати навички виразного, вдумливого читання, переказу фольклорних творів; розвивати усне мовлення школярів; виховувати працелюбність та доброту, шанобливе ставлення до культури інших народів.

Обладнання: портрети братів Грімм, збірки їхніх творів, ілюстрації до них. Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності школярів

— У народі завжди вірили, що працьовита й добра людина отримує винагороду за своє праведне життя й стає щасливою. Тому про це в різних народів складено безліч казкових історій. Є така казка й у збірці братів Грімм, називається вона «Пані Метелиця». Через що сумувала героїня, чому раділа, чому не залишилася жити в доброї господині, ми дізнаємося, ознайомившись із цим твором. І кожен має зрозуміти, чому, читаючи цю казку, ми, сучасні люди, уболіваємо за героїню, засмучуємось або відчуваємо полегшення, коли історія завершується добре для доброї людини, а зла й вередлива — справедливо покарана.

2. Оголошення теми й мети уроку

3. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учнів про відомих збирачів фольклору

2. Переказ самостійно прочитаних казок братів Грімм

3. Визначення в казках головного конфлікту, реального та фантастичного

4. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1. Виразне читання казки братів Грімм «Пані Метелиця» з коментарями вчителя та поясненням незнайомих і малознайомих слів та виразів

Пасербиця— нерідна дочка для одного з подружжя;

гидка— негарна

попелюшка— та дівчинка, яка виконує найбруднішу роботу в домі;

починок— намотані на паличку нитки;

мачуха— нерідна мати, дружина батька;

лаяти на всі заставки— сварити дуже голосно й образливо;

знепритомніла— утратила свідомість;

відлягло від серця— заспокоїлася;

пряжене— тушковане, приготоване на слабкому вогні;

бракує— не вистачає

брама— ворота з надбудовою; цямрина— частина колодязя, що виступає над землею

терен— колючий чагарник;

загадувати роботу— давати завдання щось зробити;

гадаючи— думаючи.

2. Літуратурний диктант

-Яку роботу виконувала пасербиця?(Пряла)

–За чим рідна дочка стрибнула в криницю? (За починком)

–Чого пасербиця злякалася, побачивши пані Метелицю? (ЇЇ великих зубів)

–Хто просив допомоги у дівчат?(Хліб та яблуня)

–Коли на землі йшов сніг?(Коли збивалося пфря в подушках пані Метелиці)

–Чим нагородила пані Метелиц працьовиту дівчинку?(Золотом)

-Чим нагородила пані Метелиця ледащицю?(Смолою)

–Хто першим сповіщав про повернення дівчат?(Півень)

–Чому пасербиця вирішила піти від пані Метелиці? (Скучала за рідним краєм)

–Коли рідна дочка почала лінуватися на службі у пані Метелиці?(На другий день

–Чому мачуха й сестра зраділи пасербиці?(Побачили золото

-Що вам найбільше сподобалося в казці? Чому?

5.Формування вмінь та навичок учнів

1.Інсценізація епізодів казки «Пані Метелиця»

Епізоди для інсценізацїї

–Розмова пасербиці та мачухи, їхня сварка.

– Зустріч пасербиці і пані Метелиці.

– Розмова дівчинки з пані Мете6лицею про повернення додому.

–Пасербиця повертається додому

–Шлях ледащиці до пані Метелиці.

–Служба ледарки у пані Метелиці.

2.Проблемно-пошукове завдання

–Що уособлює смола,яку ледащиця за все життя відмити не могла?(Сором,недобра слава.Африканське прислівя говорить: «Імя-не одяг,заплямуєш- не відмиєш»)

6.Закріплення знань,умінь і навичок

Інтерактивна вправа «Якби я була …»

7. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати й переказувати казку «Пані Метелиця»; зробити ілюстрації.

Тренувальний тест за казкою братів Грімм «Пані Метелиця»

1. Пасербиця щодня сиділа при дорозі … і пряла:

а) край криниці;

б) на лавці;

в) коло двору;

г) в саду.

2. Дівчина поранила пальця …

а) ножем;

б) голкою;

в) ниткою;

г) гілкою.

3. Що зробила дівчина, коли впустила починок у криницю?

а) Думала приховати це від мачухи;

б) пожалілася сестрі;

в) вирішила розповісти мачусі;

г) захотіла піти з дому.

4. Коли падчерка опинилася у криниці, вона …

а) зраділа;

б) здивувалася;

в) знепритомніла;

г) злякалася.

5. Що зробила пасербиця з яблуками, коли обтрусила яблуню?

а) Зібрала у кошик;

б) згребла на купу;

в) залишилися на місці;

г) склала в ящики.

6. Якою була пані Метелиця?

а) Молодою й гарною;

б) старою з великими руками;

в) старою з великими зубами;

г) бабусею з добрим лицем.

7. Про що мала найкраще дбати пасербиця у домі пані Метелиці?

а) Про посуд;

б) про постіль;

в) про одяг;

г) про їжу.

8. Дівчина ніколи не чула від Метелиці лихого слова й щодня їла…

а) шоколадки;

б) заморські фрукти;

в) смажене й пряжене;

г) пиріжки й тістечка.

9. Хоч пасербиці було добре у бабусі Метелиці, її взяла туга за …

а) домівкою;

б) мачухою й сестрою;

в) річкою;

г) за садом і криницею.

10. Кого першого побачила пасербиця, як опинилася вгорі?

а) Мачуху;

б) собаку;

в) півня;

г) кота.

11. Рідна дочка не злякалася бабиних зубів, бо …

а) була сміливою;

б) чула про них;

в) не помітила їх;

г) дуже хотіла розбагатіти.

12. Із брами на ледащицю вилилася смола з …

а) казана;

б) відра;

в) бочки;

г) даху.

Ключ: 1 )А; 2)В: 3)В; 4)А; 5)Б;6)В; 7)Б; 8 )В;9)А; 10)В;11)Б;12)А;

Урок№9 Контрольна робота №1 Фольклор.Казки народів світу 1.Початковий та середні рівні 1.Національна література –це: А.Література народів світу Б.Записаний вченими фольклор В.Література певного народу 2.Казка-це: А.Твір про реальні події Б.Твір про всесвіт В.Твір про фантастичні події 3.Види народних казок: А.Про людей,про рослини,про тварин Б.Про пригоди , про цікаві історії В.Про тварин,чарівні,побутові 4.Прислівя –це: А.Крилатий вислів без повчання Б.Крилатий вислів із повчання В.Зауваження заперечного характеру 5.Вчені,які займаються збирання фольклору: А.Фольклористи Б.Флористи В.Філателісти 6.Батьківщина казки «Фарбований шакал»: А.Індія Б.Японія В.Китай 7.Чому Малян вирішив залишити рідний край: А.Його стрріла влучила в поміщика Б.Він хотів побачити далекі країни В.Мріяв потрапити до двору імператора 8.До якого виду казок належить казка « Іссумбосі,або Хлопчик-мізинчик »: А.Побутова Б.Про тварин В.Чарівна 9.Скільки подорожей здійснив Синдбад-мореплавець: А.3 Б.4 В.5 10.Причини третьої подорожі Сндбада : А.Набридло розквшне життя Б.Любив мандрувати В.Його переслідували вороги 11.Брати Грімм були збирачами: А.Німецького фольклору Б.Англійського фольклору В.Французського фольклору 12.Головний конфлікт народної казки: А.Між багатими і бідними Б.Між працьовитими та ледачими В.Між добром і злом

2.Достатній рівен Закінчити речення

- Зарубіжна література –це … -Загадка –це… Алегорія –це… 3.Високий рівень Творча робота.Чого навчає казка « Пензлик Маляна» ?

Урок №10

Тема. Олександр Пушкін.Вступ до поеми «Руслан і людмила».Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О.Пушкіна

Мета: розпочати знайомство з творчим доробком видатного російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна; показати вплив усної народної казки на творчість О. С. Пушкіна; розвивати учнівське мислення, творчу уяву, навички виразного читання; виховувати повагу до духовних скарбів людства.

Обладнання: портрет О. С. Пушкіна, виставка книг письменників-казкарів, учнівські ілюстрації до вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила", записи музики М. Римського -Корсакова, П. Чайковського та Є. Шварца до екранізацій літературних казок.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

— Дайте визначення фольклору.

— До якої групи фольклорних жанрів належить казка?

— Які казки називаються народними?

— Пригадайте, які народні казки ви читали. Назвіть їхні особливості

— Яких "чарівних помічників", що діють у народних казках, ви знаєте?

— А чи можете ви назвати прізвища письменників- казкарів?

3.Оголошення теми уроку

1.Слово вчителя

Хоча літературна казка подібна до народної, проте має ряд відмінн остей

— - Хто створив фольклорну казку, а хто — літературну?

— Ми знаємо, що народна казка тривалий час існувала в усній формі, а потім тільки завдяки зусиллям вчених-фольклористів казки були записані. Чи існувала літературна казка в усній формі? (Літературна казка відразу виникла у письмовому вигляді.)

— Що таке "мандрівний сюжет"? Для народної чи літературної казки характерне явище «мандрівного сюжету»? (Літературна казка існує в одному авторському варіанті, а народну казку передавали з вуст в уста, тому вона має варіанти одного й того ж сюжету.)

— Яка різниця між місцем і часом дії в народних та літературних казках?

(У народній казці місце і час подій не визначені, а в літературній — є чітка вказівка на те, де й коли відбуваються події.)

— Спробуйте визначити різницю між фольклорною та літературною казкою за своєрідністю літературного роду (мовою казки). (Народні казки прозові, а літературна казка може бути прозовою, віршованою або у вигляді п'єси.)

2. Робота з підручником.Знайомство з таблицею «Відмінності між фольклорними і літературними творами»

3.Розповідь про Олександра Сергійовича Пушкіна

У селі Михайлівському Псковської області в Росії стоїть невеликий будинок. У ньому довгими ночами під завивання бурі й мерехтіння свічки слухав Олександр Сергійович Пушкін казки няні Орини Родіонівни про кота ученого, про заморські дивовижі, про чудовиськ і потвор. У листі братові Левові Олександр Сергійович написав: "Что за прелесть эти сказки! Каждая есть поэма!" Згодом розповіді няні склалися під пером талановитого поета у дивовижні віршовані казки.

Казки Пушкіна своєрідні, цікаві, несхожі між собою. Вони нагадують чарівні пісні, що вражають своєю мелодійністю, легкістю вірша, дивовижними пригодами. Вони звучать як музика, входячи в нашу душу з дитинства. Казки Пушкіна надихнули відомого російського композитора М.А. Римського-Корсакова на створення опер "Казка про царя Салтана" та "Казка про золотого півника". Візитною карткою Пушкіна у велику літературу стала його поема-казка "Руслан і Людмила", вступ до якої Пушкін перетворив на захопливу оповідь про світ народної казки, яка є неодмінною частиною російської національної культури в цілому.

4. Виразне читання вступу до поеми "Руслан і Людмила вчителем в оригіналі

5. Читання вступу до поеми учнями за допомогою прийому «ланцюжок» на українській мові

6. Аналітична робота над осмисленням змісту вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила"

— Яке у вас було відчуття під час читання вступу? Як ви думаєте, з чим це пов'язано?

— Що потребує пояснення? Які слова для вас незрозумілі? (Незрозумілі слова: «дол, чахнет, видения, витязь, мимоходом, пленяет»); зрозумілі слова, але у такій формі вони рідко вживаються: « брег, златая, богатырь, песнь, чредой, златом» (переважно це старослов'янізми, які за часів Пушкіна вживалися у піднесеному книжному стилі.) Чому, повашому, автор вживає застарілі слова?

— Які з героїв народних казок потрапили до вступу? З якою метою Пушкін переносить їх до свого твору?

— Де відбувається дія? Що таке лукомор'я? Знайдіть у тлумачному словнику визначення та запишіть у зошити.

— Як ви думаєте, чому автор обирає для дії саме таке місце?

— Якими ви уявляєте собі персонажів вступу : кота ученого, Бабу Ягу, Кощія, русалку, богатиря

— За допомогою яких художніх засобів поет створює казкову картину?

— Спробуйте висловити головну думку, закладену Олександром Сергійовичем Пушкіним у зміст вступу до поеми "Руслан і Людмила". (У вступі до поеми "Руслан і Людмила" О. Пушкін уславив народну казку, її чарівний світ перекладу і оригіналу — вдалосяобразів, створених Пушкіним?

7. Систематизація та узагальнення вивченого

— Хто з вас раніше читав казки Пушкіна? Спробуйте впізнати героїв його казок. (Вчитель має по два конверти для двох команд: у першому — назви казок Пушкіна, в другому — імена героїв його казок. Учням пропонує швидко об'єднатися у дві команди . По команді вчителя учні мають з'єднати картки з назвами казок з іменами героїв. Хто швидше, той перемагає.)

I конверт: Назви казок Пушкіна

а) "Казка про рибака і рибку";

б) "Казка про царя Салтана г) "Казка про попа та його робітника Балду";

д) "Казка про мертву царівну і сімох багатирів".

II конверт: Імена героїв казок Пушкіна

а) князь Гвідон; б) дівиця, шамаханськая цариця; в) золота рибка;

г) дівчина Чорнавка; д) чорт.

8. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять вступ до поеми(оригінал чи переклад). Намалювати лукомор'я.

Урок №11

Тема. Виразне читання напамять вступу до поеми «Руслан і

Людмила»

Мета: дати поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила"; удосконалювати навички текстуального аналізу за допомогою введення елементів порівняння оригіналу і перекладу; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам'ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів.

Обладнання: малюнки учнів до вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила", текст вступу до поеми "Руслан і Людмила.

Тип уроку: урок узагальнення та контролю.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Краса поезїї найбільше відчувається ,коли вірші читаються вголос,коли читець уявляє те,про що він говорить,і вміє засобами виразного читаття передати почуття автора та свої власні.Доброзичливе,уважне ставлення слухачів підбадьорює того, хто читає вірш напамять,допомагає йому зосередитися,краще показати свої знання та вміння.Отже,будьмо добрими і читцями,і слухачами адже прекрасрі вірші О.Пушкіна заслуговують на це.

III. Актуалізація опорних знань

Знайдіть логічні пари – предмет та його ознаку

Дуб бурий ланцюг грізний кіт руський доріжки смарагдові страхіття чудові берег зелений витязі нечувані хвилі невідомі ватаг дикий цар золотий вовк морський дух учений

IV. Основна частина уроку

1. З'ясування особливостей віршованої мови та секретів виразного читання поетичних творів .Робота над поняттями «рима», «ритм», «темп», «логічний наголос» Головною відмінністю віршованої мови від прозової є її музичність, пісенність, яка виникає завдяки римі та ритму. Рима (від грецького rhythmos - «розміреність», «плавність») - це повтор звуків, що пов'язують закінчення двох або більше рядків у поетичному творі.

Прочитайте початок вступу до поеми Пушкіна "Руслан і Людмила": «Край лукоморя дуб зелений, І золотий ланцюг на нім: Щодня,щоночі кіт учений На ланцюгу кружляє тім…»

— Які рядки співзвучні? (Співзвучні закінчення першого й третього рядків («зелёний» - «учёний») та другого й четвертого («нім» — «тім»). Таку співзвучність і називають римою.

Ритм - це упорядковане чергування ненаголошених і наголошених складів у рядку. Темп - швидкість читання. Буваєвидкий,пришвидшений,середній,повільний. Інтонація –словесний малюнок,який вказує на мету висловлювання,його емоційну забарвленість.Існує понад 20 видів інтонацій(розповідна,питальна,спонукальна,оклична,сумна, Гнівна,ніжна,зажурена,весела,пафосна,піднесената ін.) Пауза – зупинка голосу на певний час із метою виділення,підкреслення певного виразу,відділення однієї думки від іншої.Паузи бувають короткі,середні,довгі

Виразності читанню поетичних творів надає й логічний наголос - тобто прочитання слова чи фрази з особливим піднесенням тону.

2.Робота над пам'яткою «Правила виразного читання віршів напам'ять» 1. Назвіть ім'я автора та назву вірша. 2. Читайте напам'ять текст вірша, чітко вимовляючи слова та правильно відтворюючи зміст (слідкуйте за дикцією). 3. Розставте логічні наголоси в тексті. 4. Спробуйте передати думки і почуття, що наповнюють текст. Пам'ятайте, що своїм читанням ви показуєте, наскільки зрозуміли твір. 5. Пам'ятайте про паузи, про висоту вашого голосу при читанні, не поспішайте та не кричіть. 6. Будьте щирими, в міру емоційними, намагайтеся розкрити глибину думок і почуттів автора та його ліричного героя. 7. Доречно використовуйте жести та міміку. 8. Намагайтеся при читанні відтворити інтонаційний малюнок вірша. 9. Не забувайте про риму й ритм вірша - вони роблять поезію музичною.

3. Виразне читання напам'ять вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила"

VI. Підбиття підсумків.Аргументація та виставлення оцінок

VII. Домашнє завдання Прочитати «Казку про мертву царівну та сімох богатирів» О. С. Пушкіна, усно скласти враження про твір. За бажанням намалювати ілюстрації до казки Пушкіна

Урок№12,13

Тема.О.С.Пушкін «Казка про мертву царівну і сімох богатирі

Мета: розкрити смислове навантаження «Казки про мертву царівну і сімох богатирів», наблизитися до розуміння авторського задуму; розкрити близькість казки Пушкіна до усної народної творчості та її новаторську сутність; розвивати вміння учнів висловлювати своє враження про твір, добирати з тексту важливі фрагменти й цитати для розуміння як усього тексту, так і окремих образів; вчити п'ятикласників сприймати художній текст як цілісну єдність, бачити в ньому роль мовних засобів зображення, використаних автором; розвивати логіку й образність мислення. Обладнання: портрети О. Пушкіна, виставка книг, що представляє різні видання великого російського поета; фагменти мультфільмів «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» та «Білосніжка і семеро гномів»

Хід уроку

I.Організаційний момент II. Вступне слово вчителя Казки дитинства назавжди увійшли в життя О. С. Пушкіна. Дивовижні оповідачки, Орина Родіонівна - нянечка та Марія Олексіївна - бабуся (мати матері), перелили в душу дитини свою любов до давнього світу казкової мрії. Ставши дорослою людиною, відчувши в собі талант творця, Олександр Сергійович Пушкін із захопленням працював над створенням власних казок, використовуючи народні сюжети та мотиви, творчо їх переробляючи, наповнюючи новим змістом. (Звертається увага на портрет Пушкіна роботи Тропініна або Крамського.) Звернувшись до казки, великий поет прагнув показати в ідеальній художній формі своє уявлення про добро і зло, про мрію, про високе й нице, про щирість та підступність, про заздрість і безкорисливість, про любов і ненависть. Адже всі ці поняття з найдавніших часів хвилюють людську душу

I. Мотивація навчальної діяльності учнів. На цьому уроці ми доторкнемося до дивовижного світу «Казки про мертву царівну та сімох богатирів», спробуємо заглибитися у її художній світ, зрозуміти сенс авторського задуму, знайти те, що зближує її з народною казкою, та те нове, що вклав у неї Пушкін. Навчимося виразно читати текст, чітко й обґрунтовано відповідати на запитання, підтверджуючи свої думки авторськими цитатами.

1V. Первинний етап сприйняття тексту Запитання для з'ясування сприйняття казки: — Чим сподобалася казка? — Назвіть героїв казки. Хто з них вам сподобався і чому, а хто не сподобався і чому? — Що у казці здалося незрозумілим? На які запи-ання за змістом казки ви хотіли б отримати відповіді? V. Словникова робота «царица» — дружина царя «царівна» — донька царя «персти»— (застар.) пальці «нрав» — характер «терем» — високий, багатий дім «дівич- вечір» — обряд напередодні весілля, вечірка у домі нареченої з подружками, прощання з дівоцтвом «не журися» — не сумуй «всюди чутка залунала» — розповсюдилися відомості «світлиця» — найбільша та найсвітліша кімната в будинку «на піл» — місце для спання, влаштовувалися в російських будівлях під стелею (вгорі тепліше) «сарачина в полі спішить» — вибити ворога із сідла; сарачини— мусульманські воїни, що нападали на руські землі як кочівники, у народному сприйнятті перетворилися на «сорочина» — символ ворога рідної землі в цілому, іновірця «кримці» — войовничі кавказькі племена «рогатка» — металевий обруч з довгими гострими шипами, який одягали з метою покарання на обличчя й замикали на шиї «божник» — ікони, зображення ликів святих

VI. Аналітичне дослідження тексту «Казки про мертву царівну та сімох богатирів» — Де і коли відбуваються події в «Казці про мертву царівну та сімох богатирів»? Чому автор не називає конкретного місця і часу дії?

— З якою метою Пушкін вводить у текст на початку казки опис зимового пейзажу? (Прочитайте уривок з тексту, знайдіть у ньому ключові слова, спробуйте пояснити їх зв'язок із розвитком дії.) — Що, по-вашому, стало причиною смерті молодої цариці? Хіба від радості вмирають? — Розкажіть, як почалося життя царівни. — Поясніть значення виразу «долго цар был неутешен». Яку роль у подальшому розвитку подій має запитання «Но как быть? », кому воно належить? — Як ви сприймаєте нову дружину царя? Зачитайте, якою вона представлена у тексті? Виокремте ключові характеристики. Поясніть їх. — Яким було ставлення мачухи до осиротілої царівни? Чому? — Яку роль у характеристиці образу мачухи відіграють її розмови із дзеркальцем? Яку функцію народної казки виконує дзеркальце? (Чарівний предмет, що розкриває перед читачем істинну ситуацію та істинну сутність образів казки.) — Як ви розумієте значення слів мачухи «Я в ней дурь-то успокою», сказаних нею про царівну? Як цей вислів поглиблює наше читацьке сприйняття образу цариці? — З якого моменту царівна стає головним персонажем казки? — Який художній прийом використовує Пушкін, зображуючи царицю і царівну? З якою метою? (Контраст, протиставлення.) Наведіть приклади.

— Знайдіть у тексті фрагмент, у якому це протиставлення розростається до конфлікту. Сформулюйте, в чому полягає головний конфлікт казки Пушкіна. Для якого типу народної казки характерний такий же конфлікт? (Це конфлікт, характерний для соціально-побутової народної казки, - конфлікт між злою мачухою та доброю пасербицею.) Чому, по-вашому, цариця вирішила зжити зі світу царівну не сама, а руками Чорнавки? — Чому Чорнавка відпустила царівну? — Якою була реакція оточуючих на зникнення царівни? Хто став її шукати? Чому цар не шукав свою доньку? — Перекажіть епізод, у якому царівна потрапила до богатирів. Поясніть, чому богатирі відразу здогадалися, хто їхня несподівана гостя? Які риси царівни розкриваються у цьому епізоді?

— Як ви думаєте, чому ні царівна, ні її мачуха не мають у казці імен?

— Яку, по-вашому, роль відіграє образ «семи богатирів»? Чому він сприймається як одне ціле? Чим займаються богатирі? Чому вони живуть відлюдно у лісі? — Визначте причину, чому царівна відмовилася стати дружиною одного з богатирів. — Чому мачуха будь-що вирішила знищити царівну, адже дівчина не збиралася повертатися до царського палацу? Поясніть, чому цариця знову використовує Чорнавку. — Яка роль пса Соколка в епізоді зустрічі царівни з удаваною злидаркою? Як ви думаєте, чому царівна не звернула уваги на дивну поведінку пса? Якими художніми засобами і як передається у тексті передчуття біди? -Що в казці дозволяє усвідомити глибину страждання братів? Чому вони не поховали тіло царівни в землі? Яку роль відіграє поховання в кришталевій труні? Як цей факт пов'язаний із авторським задумом? (Красу і доброту не можна закопувати в землю!) — Чи отримала задоволення цариця, дізнавшись про смерть ненависної пасербиці? Чому, по-вашому, після відповіді дзеркальця немає опису поведінки цариці? — Яка роль у казці королевича Єлисея? Стисло передайте, яким був його шлях до втраченої нареченої? Як ви гадаєте, чому він запізнився? Чому ніхто з людей не допоміг королевичу у його пошуках? — Яку роль мають звертання Єлисея до сил природи? Перегляньте фрагмент мультфільму, що зображує пошуки королевичем Єлисеєм царівни. Що вам відкрилося завдяки перегляду фрагмента? — Що, по-вашому, повернуло царівну до життя? — Доведіть, що фінал казки Пушкіна побудований відповідно до традицій народної казки. Які риси фольклорної казки наявні у творі? Висновки аргументуйте прикладами з тексту. — Чому Пушкін назвав свій твір «Казка про мертву царівну та сімох богатирів», адже царівна залишилася живою?

VII. Підбиття підсумків уроку — Чи захотілося вам після дослідження тексту ще раз прочитати казку? Чому? — Як ви вважаєте, який урок має винести читач з «Казки про мертву царівну та сімох богатирів» О. С. Пушкіна? — Доведіть, що казка Пушкіна близька до народної. Сюжет якої народної казки нагадує вам історія «мертвої» царівни? (Сюжет німецької народної казки «»Білосніжка та семеро гномів.)

— Чи відомо вам, звідки О. С. Пушкін брав сюжети своїх казок взагалі та «Казки про мертву царівну та сімох богатирів»? (Відомо, що сюжет «Казки про мертву царівну та сімох богатирів», написаної Пушкіним у 1833 році, пов'язаний із записом народної казки «Чарівне дзеркальце», зробленого Олександром Сергійовичем зі слів няні Орини Родіонівни. Сюжет про мертву царівну, королівну був дуже популярним у європейському фольклорі. Подібні казки є в народній творчості французів, італійців, німців. Особлива схожість є між казкою Пушкіна та німецькою казкою «Білосніжка і семеро гномів», що увійшла до збірки казок, укладеної братами Грімм.)

IX. Підсумок X. Домашнє завдання Дати характеритику персонажам казка

Урок 14,15

Тема: Г. К. Андерсен «Соловей». Соловей як втілення сили природи й мистецтва. Перемога мистецтва над смертю

Мета: продовжити ознайомлення учнів з ідейно-художнім змістом казки; удосконалювати навички виразного читання, аналізу тексту та характеристики героїв, визначення головної думки; виховувати любов до прекрасного, почуття добра та милосердя, показати силу справжнього мистецтва, виховувати любов до природи

Обладнання: ілюстрації дітей, портрет письменника, запис голосів птахів, спів солов’я, комп’ютерна презентація-слайди з видами Китаю, музичний твір Аляб’єва «Соловей».

Тип уроку – дослідження

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

Діти, ми на попередньому уроці почали вивчати казку Андерсена «Соловей». Ми пересвідчилися, що без казок Андерсена важко уявити життя. Вони потрібні і дітям, і дорослим. Читаючи казки, ми сприймаємо створений письменником світ як реальний. І хоча уявлення про добро і зло, про справжнє і фальшиве, які виникли під впливом казок Андерсена, не завжди знаходять відображення в житті, все ж ми вчимося протистояти нещирості, зраді, жадібності, душевній черствості, вчимося бачити красу, справжню дружбу, щиру любов. Отже, славетний казкар поруч, він залишиться з нами на все життя. І кожна зустріч з його витвором – це якесь відкриття.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку.

От і сьогодні ми знову помандруємо у казковий заповідник Ганса Крістіана Андерсена – витвір його фантазії. Ми продовжимо знайомитися з прекрасним майстром пісенного мистецтва – Соловейком; торкнемося того чудового світу, який створений гарячим серцем казкаря (запис у зошит теми уроку).

1. Учитель.

Г. К. Андерсен належав до прибічників «поезії серця», котрі думали, що творчість – це імпровізація. Прикладом такої поезії і є казка «Соловей», написана за одну добу 11 – 12 жовтня 1843р. Глибоке почуття Г. К. Андерсена до знаменитої шведської оперної співачки Йенні Лінд наповнило новим змістом задум казки про короля і смерть. Внаслідок цього, центральною проблемою «Солов’я» стали роздуми Андерсена про мистецтво, його природу, місце життя в цьому світі. «Дякуючи Йенні Лінд, - писав Андерсен, - я вперше пізнав святість мистецтва і проникся почуттям обов’язку, що велить забувати себе заради високої мети мистецтва».

2. Бесіда:

Діти, читаючи вдома казку, ви малювали ілюстрації. На них ви зображували солов’я. Всі пташки на ваших роботах різні, але є і дещо однакове.

- Чи доводилось вам чути спів солов’я?

- Яке враження він на вас справляв? (прослуховування запису співу птахів). (Демонструються слайди на комп’ютері)

Дія казки відбувається в Китаї, країні з найдавнішою культурою. Китайські майстри залишили нащадкам неповторні й вічні архітектурні пам’ятки: загадкові й величні пагоди – вежеподібні меморіальні споруди на честь діяння буддійських святих, а також на честь важливих для китайців подій, палаци китайських імператорів, вироби з фарфору, малярські твори. Велика Китайська стіна, яку вивели будівники у 4 – 3 ст. до н. е. Китай – країна філософів, митців, мореплавців, мандрівників, винахідників (їм належить винахід пороху, мистецтво виготовлення порцеляни, шовку). Ще в далеку давнину китайці створили писемність. Весь світ знає китайські ієрогліфи. Протягом 7 – 13 ст. живопис займає центральне місце в образотворчому мистецтві Китаю. Художники прагнуть показати єднання людини з природою. Нанесені пензликом малюнки на шовкові сувої дивували точністю передачі краси природи, її рослинного і тваринного світу, це «Іволга на гранатовому дереві» - невідомий майстер Х – ХІІІ ст.., «Олені серед дерев червонолистого клена» - невідомий майстер Х ст.., фрагмент сувою Го Сі «Осінній туман розсіявся над горами і полонинами» - ХІ ст.

У світі дуже багато краси, якої ми часто не помічаємо. Мабуть, це через те, що ми її бачимо кожен день, і вважаємо, що нічого нового в ній нема. Але ж це не так. Настає момент, коли людина зовсім по-новому сприймає оточуючий її світ і відкриває для себе те, що раніше не помічала, - як сталося це з китайським імператором із казки Андерсена «Соловей».

Наша мета – на цьому уроці дослідити, яке завдання мистецтва; роль Серця, тобто «справжнього почуття» у створенні витворів мистецтва; положення митця у світі влади, багатства і бідності.

3. Евристична бесіда з «розгадуванням» підтексту.

Вже з перших абзаців, в експозиції, (розповідь про державу китайського імператора) казкар підкреслив думку, що живий соловей, тобто митець, - це саме прекрасне, що є в світі китайського імператора. Ні рукотворне чудо – палац «із дорогоцінної порцеляни», ні чудо, створене природою і людиною – прекрасний сад, - нічого не може бути вище чуда, створеного живою природою – солов’я.

- Чому ж імператор ні разу не чув про це чудо, яке живе в його лісі? (Солов’я краще слухати в лісі, а імператор і придворні живуть в палаці штучної краси, тому не мають ніякої уяви про живу красу – солов’я)

- Де у казці розпочинається зав’язка? (Імператор почув про солов’я і наказав знайти його)

- Як проходить розвиток подій?

- Чому Андерсен, коли описує враження імператора від співу солов’я, пише, що «в імператора виступили сльози на очах і потекли по щоках»? (Сльози мають магічну силу, вони здатні розтопити лід в душі людини. Згадаймо казку «Снігова королева»).

- Чому соловей відмовився від нагороди? (Він отримав нагороду від того, що серце імператора розтануло і він зміг почути і зрозуміти спів солов’я).

- Чому, на вашу думку, автор вводить в твір ще одного героя – солов’я штучного? (Андерсен хотів протиставити справжнє мистецтво штучному)

- Чому «бідні рибалки» не поділяли захоплення від співу штучного солов’я? (Тут іде поєдинок між Розумом і Серцем. Тільки те мистецтво, яке йде від самої особистості творця – від його серця, може проникнути в серце іншим. При допомозі Розуму неможливо осягнути стихію Серця. Це філософія Андерсена - мудреця).

- Чому імператор призначив штучного солов’я «імператорського нічного столика співаком з лівого боку»? Чому саме з лівого? (Художня деталь) (Бо з лівого боку – серце, навіть у імператора)

4. Таким чином ми підійшли до кульмінації – появи Смерті.

Описуючи торжество Смерті над імператором – автор безпощадний (Знаходимо місце в творі). Чому штучний соловей не розігнав мару? Чому не відгукнувся на прохання імператора? А чому прилетів справжній соловей? Адже імператор його забув! (Соловей прилітає до помираючого імператора, щоб підбадьорити і утішити його. «Моя пісня порадує тебе і заставить задуматись»).

- Про що повинен думати імператор?

- Отож, соловейко справжній відкриває нам загадку.

- В чому ж визначення справжнього мистецтва?

- Чому пісня солов’я так вразила Смерть?

Де розв’язка твору? (Соловей своїм мистецтвом перемагає Смерть). (Художня деталь).

- Чи не випадково в описі «воскресіння» імператора говориться про те, що «кров приливала до його серця»? (Пісня від серця солов’я переливається до серця імператора. Це не тільки фізичне воскресіння, а й духовне). В цьому поєдинку виграє справжній соловей.

Поет, як птах, дає те,

Що в нього є – пісню. Г. К. Андерсен

5. Творча робота (в групах)

1) Словесне малювання (сад, плац, солов’ї – штучний і живий).

2) Вживання в образ. Розповідь на тему: «Якби я був(ла) соловейком».

IV. Оцінювання.

V. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя. Солов’я здавна народ прославляє в піснях, віршах, скульптурах… У фольклорі він втілює образ волі, друга, подарунка. Часто соловейко виступає в ролі крилатого посла. Йому повіряли люди свої таємниці, розповідали про свої радості і горе. Його наділяли ніжними епітетами «вільна пташка», «соловейко маленький». Талановитих співаків називали соловейками. Так, «українським соловейком» називали співака Анатолія Солов’яненка. Багато пісень співає він, і серед них «Не щебечи, соловейку» на слова Віктора Забіли і музику М. Глінки. (звучить фонограма). До солов’я звертався і український поет Тарас Шевченко. (чит. вірш).

Якщо ви втратили віру в себе і в свої сили, дуже втомилися, вам здається, що зло перемогло – зверніться до казок Андерсена і його герої допоможуть вам своєю вірою в силу добра. “Cвіт навколо нас сповнений краси. Розплющ очі і дивись!” – говорив Ганс Крістіан Андерсен.

VІ. Домашнє завдання (за вибором):

1.Опишіть зовнішній вигляд солов’я та враження від його співу.

2.Ви – китайський імператор і вперше почули спів солов’я в своєму палаці. Ви хочете поділитися своїм захопленням від співу пташки з японським імператором і пишете йому листа. Як би виглядав цей лист? Напишіть.

Тестові завдання по казці Андерсена «Соловейко» 1.В Китаї правителя країни називали : А.Імператором Б.Богдиханом В.Вельможою 2.Володар дізнався про соловя : А. Від вельмож Б.Із книжок В.Із розповідей мандрівників 3.Урядовці прийнями за соловя: А.Козу Б.Качку В.Корову 4.До солов'я приставили служників в кількості: А.20 Б.15 В.10 5.Штучний соловей був присланий із: А. Япониї Б.Індії В.Кореї 6.Народ пос лухав штучного солов'я і був дуже задоволений, ніби досхочу: А.Наївся рису Б.Надихався повітрям В.Напився чаю 7 . «Чогось у ньому не вистачає»сказали про штучного солов'я: А.Кухарки Б.Урядовці В.Рибалки 8.Через 5 років Китай спіткало велике лихо: А.Захворів Богдихан Б.Почалася війна В.Пропав соловейко 9.На серці у богдихана була: А.Туга Б.Радість В.Смерть 10. Від співу солов'я смерть: А.Засміялася Б.Затанцювала В.Затужила 11.Нагорода , яка була гідною для солов'я: А.Золотий черевик імператора Б.Сльози імператора В.Радість императора 12.Щ відсутнє у штучного солов'я; А.Краса Б.Душа В.Спів

Урок №16

Тема. Оскар Уайльд . «Хлопчик –Зірка».Знайомство з текстом

Мета: познайомити дітей з відомостями про Оскара Уайльда, допомогти краще засвоїти ідейно-художній зміст казки, познайомити з героями, їх характеристикою; розвивати усне мовлення, уяву та образне мислення; прищеплювати учням поняття про справжню красу, її ознаки та місце в житті людини. Обладнання: політична карта світу, портрет О.Уайльда. Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І.Повідомлення теми, мети уроку. ІІ. Сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу. 1. Слово вчителя про Оскара Уайльда. Оскар Уайльд – видатний англійський письменник ХІХ століття, автор багатьох творів (оповідань, віршів, п’єс, роману). Знайомство із творчістю цього митця починається з його казок («Щасливий Принц», «Зоряний хлопчик», «Соловей і троянда» та ін.). У «чарівних оповіданнях» Оскара Уайльда (саме так називав свої твори письменник) відкривається дивовижний світ, сповнений краси, любові і милосердя. Письменник був закоханий у все вишукане і прекрасне. Краса стала основою не тільки його творчості, а й життя. О.Уайльд вважав, що художник – створіння надзвичайне, і тому справжній митець повинен вирізняти з натовпу невігласів. Відповідно до власного афоризму – «Необхідно або самому бути твором мистецтва, або носити на собі твір мистецтва» - письменник одягався в оксамитові костюми, короткі штани, шовкові панчохи. Він прогулювався Піккаділі з квіткою соняшника або лілеї в руках, і весь його вигляд ображав загальноприйняті уявлення про пристойність, викликав глузування і роздратування. Карикатури на Уайльда не сходили зі сторінок сатиричного журналу «Панч». Навіть з’явилась комічна опера, головний герой якої – товстий поет – був дуже схожий на Уайльда. Попри це Уайльд мав багато друзів і прихильників, які цінували його талант, чарівність, доброзичливість, дотепність. Жарти й афоризми письменника були дуже популярні: «Художник творить життя», «Життя коротке, мистецтво вічне»; «Коли Добро безсиле, воно – Зло»; «Любов мусить прощати всі гріхи, тільки не гріх проти любові». Протягом життя Уайльд переконався, що справжня краса впливає на людину, вона здатна облагородити душу, зробити її прекрасною і людяною.

2. Читання казки «Хлопчик – зірка». ІІІ. Осмислення знань, одержаних на уроці. 1. Бесіда. - Чому, на вашу думку, казка починається з опису зими? - З якими героями ми познайомилися? - Про що розмовляли лісові мешканці? Як ставився до зимової негоди кожен із них?

- Що знайшли у лісі лісоруби? Як вони вчинили із знахідкою? -Чи зраділи лісоруби знахідці? - Чи випадково письменник починає казку з розповіді про лютий мороз? -Як можна назвати вчинок лісоруба? - Як сприйняла знахідку дружина лісоруба? –Які почуття перемогли в серці жінки? - Де виховувався Хлопчик-зірка? (Хлопчик-зірка ріс, виховувався разом з дітьми лісоруба) -Як ставився хлопчик до своїх названих батьків? –Як на вашу думку,чому всі діти слухались Хлопчика – зірку в його жорстоких розвагах? -Який вчинок хлопчика був найганебніший? -Що відчуває хлопчик після зустрічи з матірю старчихою? -Чи відчув хлопчик докори сумління, коли старчиха пішла? -Чому діти не захотіли гратися з ним? --Як герой шукав свою матір? -Чому хлопчик,знаючи,яке страшне покарання його чекає,выддає прокаженому? -Чому Зайченя тричі допомагає Хлопчику-зірці? -Коли і чому краса повернулася до хлопчика? -Як спокутує свою провину перед матірю Хлопчик-зірка? –Чим казка «Хлопчик-зірка»схожа на народну?

ІV. Гра «Біле-чорне» Казки О.Уайльда здебільшого мають сумний кінець.Гинуть головні герої.Але твори письменника вчать доброті і добродійності,а також непримиренності до будь-якого зла.Гадаю,казка змусила вас замислитися над тим ,що таке «добре» й що таке «погано».А зараз проведемо гру-вікторину «Біле-чорне»Зло у нас асоціюється з чорним кольором ,добро –біле,чисте.Коли я називаю добрий вчинок ви піднімаєте білу картку, злий –чорну.

V. Робота з ілюстраціями до твору. Узагальнення вивченого -Яка тема казки? –Яка основна думка твору? -Чому навчила вас ця казка? Домашнє завдання Скласти план казки. Намалювати ілюстрацію до казки.

Урок № 17

Тема: Основний конфлікт.Символічний зміст твору.

Мета:Продовжити роботу над визначенням головної думки твору, вчити висловлювати свої думки щодо характеристики головного героя;формувати навички аналізу літературної казки, уміння розв’язувати проблемні питання; виховувати любов до матері, уміння розрізняти добро і зло

Епіграф: Гляди не забудь:Людиною будь!

Народна мудрість

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя.

Була зимова ніч , стояв пекучий мороз. Сніг товстою ковдрою покривав землю,а двоє лісорубів продирались крізь хащі. Був такий холод, що навіть звірі та птахи не знали, як його перебути.

І ось такої морозної ночі сталося диво…

2. Бесіда

1. Яке диво сталося в цю люту ніч? (Впала зірка)

2. Чому лісоруби так зраділи, побачивши падаючу зірку?

3. Чи зраділи лісоруби знахідці? Чому?

4. .У казці читаємо : «І він обережно взяв дитинча на руки, вкутав його в плащ …і почвалав з горба в село». Чому не пішов. Не помчав , а почвалав? ( Думав про бідність, голодних дітей , як покаже дружині)

5. Як сприйняла знахідку дружина лісоруба?

6. Які почуття перемогли в серці бідної жінки? (Співчуття, жалість ).

7. Що ви можете сказати про лісоруба і його дружину? ( Вони мали добре , щире серце)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

1. Слово вчителя. Кажуть , що кожна зірочка на небі – це чиясь душа. І кожна людина хотіла б стати тією зіркою . яка яскраво світить на небі. А як стати тією яскравою зіркою і не втратити себе , а залишитися Людиною, ми сьогодні і поговоримо.

2. Запис теми уроку в зошиті

3. Словникова робота.

Тернистий -_ важкий, болючий, сповнений страждань.

Еволюція - розвиток, процес постійних змін кого-небудь , або чого-небудь.

ІV . Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.Слово вчителя.

Отож, ми зупинилися на тому, що живе Хлопчик- зірка в родині лісоруба.

1. Зачитайте опис зовнішності хлопчика.

2. А як веде себе Хлопчик- зірка серед людей і які риси прявляються найбільше?Зачитайте з підручника(Гордий, зверхній, пихатий, егоїстичний,себелюби вий, жорстокий, злий, безжальний, відмовляється від матері)

3. Який вчинок Хлопчика-зірки є най ганебнішим?(зневажив матір)

4. Чому після цього вчинку діти не захотіли з ним гратися?( Обличчям він став бридкий як жаба…)

2.Робота в парах. У вас є зірочки синього і червоного кольору. Напишіть риси характеру героя, про які ми з вами говорили і прикріпіть на шлях героя. Зірочки якого кольору ви використаєте і чому?

3. Слово вчителя. Отож і перетворився наш герой з яскравої зірки на потвору бридку і нікому не потрібну.

4.Робота з текстом.

1. Чи усвідомив Хлопчик-зірка свою провину? Зачитайте з тексту.(Це певно мені така кара…)

2.Скільки років блукав хлопчик-зірка у пошуках матері? (3 роки)

3. Що це були за роки? (Роки зневаги, болю, страждань, роки без любові і милосердя)

4. Чому він ніколи не зустрічав підтримки , співчуття, доброзичливості?(Світ повівся з ним так само жорстоко як і він)

5.Як хлопчик потрапив до чаклуна? (Його продали вартові)

6.На які випробування прирік Хлопчика- зірку чаклун?(Знайти 3 монети)

7. Чому монети потрібно було шукати саме в лісі? (Ліс – уособлення природи з якої він знущався)

8. Чому герой допомагає зайченяті, що потрапило в пастку?(Він почав змінюватися і відгукується на чуже горе)

9. Чому Хлопчик-зірка , знаючи , яке страшне покарання чекає на нього, віддає монети прокаженому?(Забуває по власну біду, стикаючись із стражданнями інших, він стає милосердним)

10.Коли краса повернулася до хлопчика?(Коли під загрозою смерті він віддав монету із червоного золота)

11.Чи правильно сказати, що він став таким як колись?(Ні , він змінився внутрішньо)

12. Які внутрішні зміни відбулися в хлопчику?( Став добрим, милосердним , чуйним, ніжним)

5.Робота в парах. Запишіть на червоних зірочках ті риси характеру, яких набув наш герой у пошуках матері і прикріпіть на шлях героя.(Доброта, милосердя, любов, ніжність ,співчуття, страждання, чуйність до чужої біди)

6. Робота з епіграфом. Поясніть як ви розумієте слова епіграфа?Ці слова звернені до головного героя чи можливо і до читачів?

7.Вправа «Навігатор». Вам потрібно відгадати чиї це слова.

- Гляньте ! Он під зеленим каштаном сидить брудна старчиха.Х одімо проженемо її звідти.(Хлопчик –зірка)

- У тебе й справді крижане серце, і не маєш ти милосердя.(Лісоруб)

- Ти вбив мою матір. Шукаєш і свою, щоб і її вбити ? ( Білочка)

- Як ти вчинив зі мною, так я вчинив з тобою.(Зайченя)

- Твоя біда гірша ніж моя , візьми собі цю монету.(Хлопчик- зірка)

8.Слово вчителя.

Отож,ми бачимо , що нашому герою повернули красу , тому що він турбувався про інших. Тільки від самої людини залежить,що переможе в її серці : добро чи зло .І наш герой зрозумів , що для того , щоб стати людиною потрібно робити добро. Адже

Красу зовнішню - Дає Бог Красу внутрішню - здобуває сама людина

V . Закріплення знань та навичок

1. Чого навчила вас ця казка?

2. Продовжіть речення : Казка довела нам , що найголовніше в житті бути …Людиною

VІ. Підсумок уроку .Гра «Зоряна квітка»

Ви бачили як падають зорі?А якщо падає , що ми робимо?(Загадуємо бажання).Запишіть свої бажання на зірочках і створіть зоряну квітку.

Заповітні мрії завжди збуваються, то нехай збудуться і ваші.

А моя мрія , щоб ви завжди залишалися людьми. Творили тільки добро , шанували і любили своїх батьків

Урок №18

Тема. Еволюці образу головного героя

Мета уроку: виділити найголовніші епізоди, де йдеться про шлях героя від жорстокості до набуття справжньої краси і добра; розвивати вміння виділяти головне в характеристиці героя; виховувати любов до матері, добро. Обладнання: портрет О.Уайльда, ілюстрації до казки. Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів. Перевірка домашнього завдання. Літературний диктант. 1. Додому поверталося … Лісорубів. (Двоє) 2. Холодну погоду лаяли … . (Вовк, Коноплянка) 3. Морозна погода була до вподоби … . (Совам) 4. Вибравшись з лісу, лісоруби побачили … . ( Зірку, що впала) 5. Другий Лісоруб узяв дитину, хоч сам був дуже бідний тому, що … . ( Вважав неприпустимим покинути дитя напризволяще) 6. Дружина Лісоруба сприйняла появу в домі чужої дитини … . ( Спочатку розсердилась на чоловіка, потім пожаліла хлопчика) 7. Хлопчик-зірка виріс … . ( Дуже вродливим, але жорстоким) 8. Хлопчик-зірка зверхньо і жорстоко поводився з тваринами, з іншими людьми, тому що … . (Вважав, що він походить від Зірки) 9. Хлопчик перетворився із вродливця на потвору, коли … . (Вигнав рідну матір) 10. Хлопчик-зірка потрапив у рабство до … . (Злого чаклуна) 11. Зайченя рятувало хлопчика тричі, тому що … . (Хлопчик врятував його від пастки мисливця) 12. Батько і мати простили хлопчикові образу, тому що … . (Він покаявся, допоміг жебракові, поцілував матір і омив її сльозами)

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань. - Як ви думаєте, чому казка починається з опису зими? Яка роль пейзажу тут? ( Є першою сходинкою до розуміння деяких рис характеру Хлопчика-зірки – дитини: холодність, байдужість.)

- Яким був Хлопчик-зірка? («Виростав він гордий, себелюбний, жорстокий») Читання уривка від слів « Проте ця врода…» до слів « просити милостиню». Складання схеми.

«Гордий, себелюбивий- гордість жорстокий». жорстокість «Гордував і попихав сільськими дітьми, себелюбство

називав іх своїми слугами». зверхність «Не мав співчуття до немилосердя нужденних, сліпих, калік, всіх скривджених зневага долею». байдужість «Кидав на них камінці, взяли верх над вродою, проганяв на шлях, покрикував». красою,добротою, «Не слухав, посміхався любов’ю, ніжністю, співчуттям. зневажливо».

- Розкажіть про поведінку Хлопчика-зірки. Як ви можете охарактеризувати його вчинки? Який з них був найстрашніший? Чому?

- Поясніть слова Василя Симоненка : « Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.» - Як ви вважаєте, чому хлопчик втратив вроду і з гарної квітки перетворився на бридку жабу? Складання схеми.

Квітка Жаба

краса потворність

ніжність грубість

любов ненависть

ДОБРО ЗЛО

Учитель. За народними повір’ями з жабою пов’язували все лихе, бридке. Багато прислів’їв було складено про жабу. Особливо поганою ознакою було, коли жаба наближалася до дверей житла. Про це свідчить прислів’я: “Жаба біля порога – нещастя не за рогом». Огиду у дорослих і острах у дітей викликали малі жабенята. Вважалося, що то недобрі діти, які, покинуті матерями, силами природи були перетворені на жабенят . - Розкажіть, як герой шукав матір? Чому він «ніде ніколи не зустрів ні любові, ні доброзичливості, ані милосердя»? («Світ повівся з ним так само, як він чинив у дні своєї гордині») - Хто допомогає Хлопчику-зірці виконувати завдання злого чаклуна? Чому? - Чому хлопчик віддав золоті монети прокаженому? Яких нових рис характеру набуває герой? («Твоя біда гірша ніж моя» - говорить хлопчик. Настало остаточне усвідомлення становища іншої людини, з’явилося співчуття.) - Коли і чому краса повернулася до Хлопчика-зірки?

ІV. Осмислення знань, одержаних на уроці. - Як ви розумієте слова Миколи Луківа: « Зло нічого не дає, крім зла. Вмій прощати, як прощає мати.» - Використовуючи власні малюнки, дайте відповідь: як і чому змінювався головний герой.

V. Узагальнення вивченого.

VІ. Підсумок уроку. - Як бачимо, хлопчик подолав шлях від жорстокості до набуття сравжньої краси. За все те зло, яке скоїв, він покараний самою природою. Коли хлопчик починає робити добро і іншим, йому також починають допомогати. Зрештою він отримує прощення і до нього повертаеться його зовнішня краса. То що ж важливіше: краса чи добро? Звичайно,добро. Тож творіть добро!

VІІ. Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи

Урок №19

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Літературна казка 1. варіант

1. Як називається художнє протиставлення:

А. Цитата

Б. Антитеза

В. Епітет

Г. Контраст

2. Укажіть казку, яка є літературною:

А. «Синдбад- мореплавець»

Б. «Пензлик Маляна»

В. «Хлопчик - зірка»

Г. «Фарбований шакал»

3. Укажіть автора казок «Соловейко», «Снігова королева», «Свинопас»:

А. Іван Франко

Б. Олександр Пушкін

В. Ганс Крістіан Андерсон

Г. Оскар Уайльд

4. Якого героя немає у казці О. Уайльда «Хлопчик - зірка»»:

А. Коноплянка

Б. Лісоруб

В. Півень

Г. Королева

5. Укажіть батьківщину Г.К. Андерсена :

А. Росія

Б. Данія

В. Франція

Г. Німеччина

6. Хто допомагає королевичу Єлисею:

А. Богатирі

Б. Вітер

В. Чорнявка

Г. Знайшов сам

7. Де саме лісоруби знайшли Хлопчика – зірку:

А. В горах

Б. У лісі

В. На березі річки

Г. В печері

8. Що залишилося хлопцеві від матері:

А. Перстень

Б. Іграшка

В. Плащ

Г. Хрести

9. Укажи, що сталося з Хлопчиком – зіркою, коли він образив рідну матір:

А. Перетворився на старця

Б. Обличчям став схожий на жабу

В. Став ще кращим, ніж був раніше

Г. Не сталося ніяких змін

10. Чим імператор хотів нагородити солов’я, коли вперше почув його спів :

А. Подарувати золоту клітку

Б. Дати поносити на шиї золотий черевик імператора

В. Відпустити до лісу

Г. Дати 12 слуг і золоту стьожку

11. Установити відповідність між автором і казкою:

1. О. Пушкін

А. «Пані Метелиця»

2. Г.К. Андерсон

Б. «Хлопчик - зірка»

3. Ш. Перро

В. «Казка про мертву царівну»

4. О. Уайльд

Г. «Попелюшка»

5. Б. Грім

Д. «Соловейко»

12. Установити послідовність подій у казці Г.К. Андерсона «Соловейко»:

А. Імператор захворів і вже помирав

Б. Штучний соловей зламався

В. Соловейко заспівав за вікном і врятував Богдихана від смерті

Г. Японський імператор прислав Богдихану штучного солов’я

Д. Живого солов’я оголосили висланим за межі країн

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Літературна казка 2 варіант

1. Літературною називається казка, яка:

А. Написана народом

Б. Має конкретного автора

В. Не має певного автора

2. Укажіть казку, яка є літературною:

А. «Синдбад- мореплавець»

Б. «Пензлик Маляна»

В. «Соловейко»

Г. «Фарбований шакал»

3. Укажіть автора казки – поеми «Руслан і Людмила»:

А. Шарль Перро

Б. Олександр Пушкін

В. Ганс Крістіан Андерсон

Г. Оскар Уайльд

4. Якого героя немає у вступі до казки О. Пушкіна «Руслан і Людмила»:

А. Чорномор

Б. Баба Яга

В. Змій Горинич

Г. Бурий вовк

5. Брати Грімм увійшли у світову літературу як:

А. Збирачі фольклорних творів

Б. Автори казок

В. Поети

Г. Ілюстратори казок

6. Хлопчика – зірку виховували у сімї:

А. Рибалки

Б. Мисливця

В. Лісоруба

Г. Короля

7. Речі, за якими мати знайшла Хлопчика – зірку:

А. Плащ і медальйон

Б. Плащ і сорочка

В. Плащ і намисто

Г. Плащ і пелюшки

8. Яким ріс хлопець:

А. Жорстоким і зухвалим

Б. Добрим і чуйним

В. Тихим і самотнім

Г. Хитрим і жадібним

9. Укажи нагороду, яку Соловей визнав гідною його співу:

А. Сльози імператора

Б. Золотий черевик імператора

В. Щастя імператора

Г. Золота стьожка

10. Хто відігнав смерть від імператора:

А, Добра фея

Б. Золота рибка

В. Снігова королева

Г. Соловей

11. Установити відповідність між автором і казкою:

1. О. Пушкін

А. «Бременські музиканти»

2. Г.К. Андерсон

Б. «Хлопчик - зірка»

3. Ш. Перро

В. «Руслан і Людмила»

4. О. Уайльд

Г. «Попелюшка»

5. Б. Грім

Д. «Соловейко»

12. Установити послідовність подій у казці О. Пушкіна «Казка про мертву царівну та сімох богатирів»:

А. Королевич Єлисей звернувся за допомогою до вітру

Б. Цариця, побачивши царівну живу – здорову, померла

В. Царівна зїла отруєне яблуко

Г. Царівна потрапила в терем до багатирів

Д. Королевич Єлисей посватав царівну

Е. Цар одружився вдруге

Кiлькiсть переглядiв: 77

Коментарi