ВІДДІЛ ОСВІТИ

СУМСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЗА МОДУЛЕМ «ЛЕГКА АТЛЕТИКА»

Методичні рекомендації

Суми – 2018

Рекомендовано до друку рішенням методичної ради районного методичного кабінету відділу освіти Сумської районної державної адміністрації (протокол №6 від 21.12.2018 року).

Рецензент:

Поставний О.В.

методист районного методичного кабінету відділу освіти Сумської районної державної адміністрації

Укладач:

Голуб П.А.

учитель фізичної культури Опорного закладу

Садівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області

Методика навчання учнів 5-9 класів на уроках фізичної культури за модулем «Легка атлетика»./Навчально-методичний посібник./Укладач Голуб П.А. – учитель фізичної культури Опорного закладу Садівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області, спеціаліст вищої категорії./Суми: районний методичний кабінет відділу освіти Сумської районної державної адміністрації,/2019 – 17 с.

Легка атлетика – розділ вивчення предмету фізична культури, який є базовим для розвитку усіх фізичних якостей та рухових навичок для формування індивідуальної техніки у різних видах спорту

У методичному посібнику зібрані основні матеріали для вивчення модулю «Легка атлетика» на уроках фізичної культури. Початком є історичні відомості, в яких описується передумови виникнення легкої атлетики як виду спорту, її розвиток в Україні та світі. Також розглянуто структуру зазначеної дисципліни, її види та методика навчання кожного з них.

Методичні рекомендації призначені для учителів фізичної культури, студентів факультетів фізичної культури педагогічних закладів освіти.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………....4

1. Теоретичні відомості………………………………………….…………….....5

1.1. Історія розвитку легкої атлетики……………...………………………..…...5

1.2. Історія розвитку легкої атлетики в Україні………………..……...…....…..6

2. Легкоатлетичні види……………………………………….……………..…....6

3. Правила безпеки життєдіяльності на уроках легкої атлетики…………….…6

4. Правила змагань…………………………………………………………….….7

4.1. Правила змагань з бігу……………………………...…………………….….7

4.2. Правила змагань зі стрибків………………...…………………………….....7

4.3. Правила змагань з метань………………...……………………………….....8

5. Спеціальна фізична підготовка………………………………………………..8

6. Технічна підготовка………………………………………………...………...10

7. Методика навчання техніки бігу, стрибків і метань………………….……..10

7.1. Методика навчання техніці бігу……………...…………………………….10

7.2. Методика навчання техніці стрибків у висоту з розбігу………......……..12

7.3. Методика навчання техніці стрибків у довжину з розбігу………...……..14

7.4. Методика навчання техніці метання м’яча на дальність..…………..…....15

Висновки…………………………………...……………………………………17

Список використаної літератури………………………...……………………..18

ВСТУП

Варіативний модуль «Легка атлетика» складається з таких розділів: зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесені теоретичні відомості, спеціальна фізична підготовка, легкоатлетичні види (біг, стрибки, метання), навчальні нормативи та перелік обладнання.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зорієнтований на якісне засвоєння знань, умінь та навичок поданого матеріалу.

З метою профілактики травматизму на кожному уроці необхідно перевіряти місця проведення занять, дотримуватися вимог методики навчання легкоатлетичних вправ, застосовуючи спеціальні бігові, підвідні та спеціально-розвивальні вправи для виконання бігу, стрибків і метань.

Під час проведення уроку з легкої атлетики вчитель повинен застосовувати індивідуальний та диференційований підхід до учнів.

Після вивчення модуля у кожному навчальному році учні складають випробування (навчальні нормативи) для контролю якості засвоєння легкоатлетичних вправ.

1. Теоретичні відомості

1.1. Історія розвитку легкої атлетики

Легка атлетика – давній вид спорту, виникнення якого пов'язане з трудовою діяльністю людей. Умови життя і діяльності стародавніх людей залежали від уміння швидко бігати, далеко стрибати, якомога далі і точніше метати. Є відомості про те, що за багато віків до нашої ери деякі народи Азії і Африки організовували змагання з бігу, стрибків і метань.

Проте найбільшого розквіту легка атлетика набула в Стародавній Греції. Перші Олімпійські ігри древності, до програми яких входив біг на один стадій (192,27 м), відбулися у 776 році до н. е. Потім ця дистанція поступово збільшувалася.

До програми Олімпійських ігор 708 р. до н. е. вперше включили пентатлон, або п'ятиборство, що складався з бігу на один стадій, стрибків у довжину з розбігу, метання диска та списа і боротьби. Поряд з іншими видами фізичних вправ біг, стрибки і метання посідали значне місце у військово-фізичній підготовці рабовласників і становили важливу частину племінних і загальнодержавних свят.

Історія сучасної легкої атлетики почалася у XII ст. на Британських островах. До програми легкоатлетичних змагань лондонців входили біг, стрибки у довжину, висоту, з жердиною, і метання. Пізніше в ці змагання, що почали проводитися щорічно, було включено метання молота і штовхання ядра.

Слідом за Великобританією легкоатлетичний спорт почав розвиватися у США, Франції, Німеччині і інших країнах Європи. Таким чином, на кінець ХІХ ст. легка атлетика як вид спорту завоювала визнання у більшості країн світу.

1.2. Історія розвитку легкої атлетики в Україні

Вперше українські змагання з бігу було влаштовано в 1858 р. у місті Миколаєві військово-морськими офіцерами для матросів і солдат. А почалося все з того, що молоді дівчата й хлопці, які відпочивали влітку біля моря, вирішили організувати клуб любителів бігу. Охочих знайшлося дуже багато, в тому числі й військовослужбовців.

Молодь України дуже цікавилася спортивними нововведеннями, тож і легка атлетика не лишилася поза увагою. По всій країні з’являються гуртки любителів цього виду спорту. Першу вітчизняну олімпіаду з легкої атлетики було проведено в Києві 1913 р.

Важливою віхою в історії української легкої атлетики стала І Всеукраїнська олімпіада, яка проходила у серпні 1921 р. у м. Харкові. По суті, вона і започаткувала легкоатлетичний спорт в Україні та відкрила відлік рекордів.

2. Легкоатлетичні види

До складу легкоатлетичних видів, що вивчаються у 5-9 класах входять біг на 30 м і 60 м та рівномірний біг від 1000 м до 1500 м, стрибки у довжину з місця та з розбігу способом «зігнувши ноги», стрибки у висоту з розбігу, метання малого м'яча на дальність з місця, метання в вертикальну та горизонтальну ціль та кидання набивних м’ячів з різних вихідних положень.

3. Правила безпеки життєдіяльності

на уроках легкої атлетики

l На спортивний майданчик і у спортзал слід приходити лише у спортивній формі та спортивному взутті.

l Не можна займатися у прикрасах та годиннику.

l На початку занять необхідно обов'язково виконувати розминку. Це допоможе запобігти травмам та краще засвоїти вправи.

l Бігові вправи слід виконувати тільки по своїй доріжці.

l На фініші не дозволяється робити різких зупинок. Після бігу слід перейти на швидку ходьбу, уповільнити дихання і тільки потім зупинитися.

l Стрибки дозволяється виконувати лише на рівному місці.

l Не дозволяється стояти на шляху розбігу та біля місця приземлення під час стрибків.

l Перед початком стрибків слід розрихлити пісок у ямі.

l Приземлення повинно бути м'яким, на обидві ноги, з поступовим присіданням.

l З стрибкової ями виходити тільки вперед.

l Метати слід тільки у напрямку, вказаному учителем за його командою.

l Не дозволяється перебігати місця, де проходять заняття з бігу, стрибків та метання.

l Граблі слід залишати на місці занять, поклавши зубцями донизу.

4. Правила змагань

4.1. Правила змагань з бігу

  • Біг на дистанціях від 30 м до 110 м включно виконується по прямій доріжці; біг на інших дистанціях виконується по круговій доріжці проти стрілки годинника.
  • Біг на дистанціях до 400 м включно виконується кожним учасником по своїй доріжці. Всі інші дистанції починаючи з 500 м проводяться по спільній доріжці.
  • Для пробігання кожної дистанції учасникам надається лише одна спроба.
  • Для підготовки до старту відводиться 2 хв.
  • На дистанціях до 400 м включно для початку бігу подаються команди: «На старт!», «Увага!», «Руш!». На всі інші дистанції - «На старт!», «Руш!».
  • Під час змагань з бігу учасники не повинні заважати один одному, торкатися один одного та повинні обходити суперника з правого боку.
  • Вважається, що спортсмен закінчив дистанцію, якщо він перетнув всім своїм тілом площину фінішу без сторонньої допомоги.

4.2. Правила змагань зі стрибків

  • Учасники змагань зі стрибків у довжину мають право виконати три спроби, а зі стрибків у висоту – три спроби на кожній висоті. Кожну із спроб учасники виконують по черзі.
  • Довжина розбігу для виконання стрибків не обмежується.
  • З моменту виклику для виконання чергової спроби учасникам відводиться не більше 2 хвилин.
  • Спробу зараховують за погодженням старшого судді, який при цьому піднімає вгору білий прапорець і дає команду «Є!». Якщо ж стрибок не зараховується, суддя дає команду «Ні!» і піднімає червоний прапорець.
  • Результати зі стрибків у довжину вимірюються рулеткою - встановивши нульову позначку до поштовхової дошки, а інший кінець рулетки до найближчої точки сліду, залишеною у ямі будь-якою частиною тіла спортсмена.
  • Результати зі стрибків у висоту з розбігу вимірюються рулеткою від площини відштовхування до верхнього краю планки.

4.3. Правила змагань з метань

  • Для визначення переможця у метаннях учасникам надається три спроби, які за рішення судді виконуються по черзі або всі три спроби підряд.
  • На кожну спробу відводиться, як правило, не більше 2 хвилин.
  • Прилади для метання надає організація, що проводить змагання.
  • Метальник може виконувати кидок як з місця, так і з розбігу в межах визначеного коридору або сектору.
  • Кидок зараховують, якщо учасник при його виконанні не заступив за лінію і прилад приземлився у межах відведеного коридору або сектора.
  • Результат визначають у цілих сантиметрах з округленням у бік зменшення з точністю до 1 см при штовханні ядра і до 2 см при метанні малого м’яча і гранати.

5. Спеціальна фізична підготовка

Основою спеціальної фізичної підготовки легкоатлетів є розвиток рухових якостей, що визначають рівень працездатності організму в обраному виді. Спеціальна фізична підготовка спрямована на розвиток органів і систем, функціональних можливостей організму в плані вимог конкретного виду легкої атлетики.

Для досягнення високого результату в будь-якому виді легкої атлетики необхідно розвивати такі фізичні якості, як сила, швидкість, витривалість, спритність і гнучкість, які тісно пов’язані між собою. У більшості легкоатлетичних вправ рівень спортивних досягнень визначають сила в поєднанні з швидкістю.

Вправи, які сприяють розвитку сили, можна поділити на три групи:

1) з переборенням ваги власного тіла;

2) з додатковим обтяженням (предметами);

3) вправи в парах.

До першої групи належать силові вправи без приладів і на приладах. До другої – вправи з гантелями і гирями, набивними м’ячами і мішками, із штангою, з обтяженими легкоатлетичними приладами, з іншими важкими предметами. Третя група – це вправи з партнером на плечах (ходьба, біг, присідання), вправи з опором, різноманітні підштовхування, боротьба і т. д.

У легкій атлетиці, навіть в таких її видах, як марафонський біг і спортивна ходьба, провідна роль належить швидкості. Вправи для розвитку швидкості слід застосовувати 3-5 разів на тиждень. Їх виконують з біля межовою і межовою інтенсивністю багаторазово повторюючи. Якщо на уроці вирішується кілька завдань, то вправи для розвитку швидкості повинні передувати вправам на витривалість.

У легкій атлетиці розрізняють загальну, спеціальну і швидкісну витривалість. Витривалість залежить від володіння технікою виду: досконала техніка дає змогу економити енергію (зберігати сили, відтягувати час втоми). Кращому прояву витривалості сприяють вольові якості. Витривалість розвивають систематичним, багаторазовим і довгочасним виконанням спеціальних вправ, створених на базі виду, в якому спеціалізується спортсмен (біг, стрибки, метання).

Багато легкоатлетичних вправ (стрибки, метання, бар’єрний біг, тощо) потребують прояву значного рівня гнучкості. Під гнучкістю розуміють здатність виконувати дії з максимальною амплітудою в суглобах. Для розвитку гнучкості треба поступово збільшувати кількість повторень вправ, амплітуду і швидкість виконання. Такі вправи потрібно виконувати щоденно, бажано включати їх у ранкову гімнастику.

Під спритністю розуміють ступінь виявлення координації рухів. Ця якість особливо важлива у стрибках і метаннях. Для розвитку спритності можна рекомендувати вправи, у яких потрібно виявляти винахідливість (спортивні і рухливі ігри, біг з доланням різноманітних перешкод, акробатичні вправи тощо).

Крім вправ для вироблення фізичних якостей в легкій атлетиці використовуються спеціальні та підготовчі вправи для навчання бігу, стрибкам та метанням.

Спеціальні бігові вправи включають: біг з високим підніманням стегна, біг з викиданням прямих ніг вперед, біг із закиданням гомілки назад, багатоскок, біг із зміною швидкості, дріботливий біг, тощо.

До спеціальних та підвідних стрибкових вправ належать: стрибки на одній нозі, стрибки з однієї ноги на іншу, стрибки через скакалку, багато скоки, вистрибування з діставанням підвішених предметів, вистрибування на другий, четвертий, шостий крок та інші.

Спеціальні вправи для метань включають: імітацію та кидки м’яча стоячи обличчям та боком до напрямку метання, метання після скачка, вправи з резиною, вправи з набивними м’ячами.

6. Технічна підготовка

Щоб досягти високих результатів, учням треба досконало оволодіти технікою того чи іншого виду легкої атлетики. Для цього потрібно передусім навчитися основ техніки, а потім удосконалювати виконання.

На першому етапі навчання техніки легкоатлетичних вправ необхідно створити в учнів правильне уявлення про вправу. Цього можна досягти:

а) словесним поясненням вправи з наголошенням на основних вимогах до її виконання;

б) досконалим показом техніки виконання вправи;

в) ілюструванням техніки з допомогою різних наочних посібників, супроводжуючи показ методичними вказівками.

На другому етапі вивчення вправи учнями слід розділити її на ключові елементи із поступовим засвоєнням техніки кожного з них, з подальшим об’єднанням вивчених елементів у цілу вправу. Наприклад: «стрибки у довжину з розбігу» - розбіг, відштовхування, політ, приземлення.

7. Методика навчання техніки бігу, стрибків і метань

7.1. Методика навчання техніки бігу

Навчати учнів техніки бігу краще розпочинати з бігу на середні і довгі дистанції. Для цього учням необхідно поставити такі завдання:

Створити правильне уявлення і розуміння техніки бігу на середні та довгі дистанції.

Засоби:

а) пояснення суті і особливостей техніки бігу на середні і довгі дистанції;

б) роз’яснення правил і організації змагань з бігу на середні і довгі дистанції;

в) демонстрація техніки бігу;

г) виконання бігу на відрізках 60 м – 80 м (2-3 рази).

Методичні вказівки. Біг по прямій, швидкість доступна (середня). Демонстрація бігу (викладачем або підготовленим учнем) по прямій і на віражі.

Навчити правильних бігових рухів.

Засоби:

а) біг закидаючи гомілку назад;

б) біг високо піднімаючи стегна;

в) дріботливий біг з переходом на звичайний.

Методичні вказівки. Вправи виконують на відрізках 20-40 м. Навчити відштовхуватися під час бігу.

Засіб:

біг стрибками з ноги на ногу.

Методичні вказівки. Руки рухаються як і при звичайному бігу. Вправу виконують на відрізках 20-40 м, повністю випрямляючи поштовхові ногу.

Навчити вільному бігові по прямій.

Засоби:

а) біг вільним маховим кроком;

б) біг з прискоренням;

в) біг із зміною темпу.

Методичні вказівки. Першу вправу спочатку роблять повільно, швидкість бігу збільшують поступово. Першу і другу вправу виконують на відрізках 60-80 м, третю – 60-100 м, намагаючись бігти вільно. Основну увагу звертати на серйозні помилки і на їх виправлення. При повторенні помилок треба застосувати спеціальні вправи, які значно прискорюють оволодіння технікою бігу.

Основними ознаками раціональної техніки бігу на короткі дистанції є легкість і розкутість бігових рухів, що виконуються з великою амплітудою і частотою. Біг на короткі дистанції розпочинають з низького старту. Розрізняють звичайний, зближений і розтягнутий способи низького старту.

Найпоширеніший звичайний старт, при якому відштовхуються спочатку від задньої, а потім від передньої колодки, що дає змогу виконати рухи першого кроку бігового ритму.

При навчанні техніці бігу на короткі дистанції слід звернути увагу учнів на те, що біг на короткі дистанції складається з чотирьох фаз, а саме: старт, стартовий розбіг, біг по дистанції та фінішування. Тому і навчати техніці бігу необхідно по цими фазами.

Навчити низькому старту і стартовому розбігу по прямій.

Засоби:

а) виконання команди «На старт!»;

б) виконання команд «На старт!», «Увага!»;

в) біг з низького старту самостійно без команди;

г) те саме, за командою учителя «Руш!»;

д) біг на гору з низького старту;

е) біг з низького старту, зберігаючи нахил тулуба вперед.

Методичні вказівки. Бігову вправи виконувати на відрізках 20-40 м. Інтервал між командами «Увага!» і «Руш!» спочатку 4-5 с, а потім поступово скорочувати.

Біг по дистанції та фінішування виконуються як звичайний біг, але із значно більшою частотою та амплітудою рухів.

7.2. Методика навчання техніки стрибків у висоту з розбігу

Навчати учнів стрибкам у висоту з розбігу слід розпочинати з стрибка способом «переступання». Цей спосіб не такий результативний, як інші, але він доступніший у вивченні. Для вивчення стрибка у висоту способом «переступання» необхідно поставити такі завдання:

Створити в учнів правильне уявлення і розуміння техніки стрибка у висоту способом «переступання».

Засоби:

а) пояснення суті і особливостей техніки стрибка у висоту;

б) розповідь про правила й організацію змагань з стрибків у висоту;

в) демонстрація техніки стрибка.

Методичні вказівки. Планку ставлять на висоту, яку учні беруть легко. Їх увагу звертають на найважливіших фазах стрибка, особливо на поштовху і польоті.

Навчити правильно робити відштовхування.

Засоби (для учнів, що відштовхуються лівою ногою):

а) мах правою ногою вперед угору, з положення стоячи правим боком до опори (ліва нога виставлена вперед, як для поштовху, права – позаду);

б) те саме, з відштовхуванням від ґрунту;

в) те саме, з одного – трьох кроків;

г) те саме, але затримати праву руку ззаду на останньому кроці поштовховою ногою;

д) стрибок через планку з прямого розбігу (з трьох кроків), підтягуючи вгору поштовхову ногу.

Методичні вказівки. При виконанні першої вправи не відштовхуватись від землі, а лише піднятись на носок. Учень тримається за опору лівою рукою на рівні пояса. У всіх вправах махову ногу треба виносити швидким рухом від тазу. У способі «перекидний» приземлятися треба на махову ногу.

Навчити ритму розбігу, виконуючи злито розбіг, відштовхування і політ.

Засоби:

а) стрибки через планку з трьох - дев’яти кроків розбігу (тулуб вертикальний);

б) спеціально-підвідні вправи.

Методичні вказівки. Навчати ритму розбігу починають з виконання останніх двох кроків. По мірі оволодіння правильними рухами довжину й швидкість розбігу збільшують.

Навчити рухів у фазі польоту.

Засоби:

а) виконання спеціально-підвідних вправ;

б) стрибки через планку способом «переступання».

Методичні вказівки. Увагу учнів треба зосереджувати на правильному, своєчасному й економному виконанні окремих фраз і всього стрибка. У стрибку способом «переступання» фазу польоту починають вивчати з переуступання через планку, стоячи боком до неї (спочатку в повільному темпі, а потім швидше). Потім переходять до виконання всього стрибка (з трьох - п’яти кроків розбігу) на доступній висоті. Приземлятися на махову ногу. Під час виконання стрибка треба акцентувати увагу на своєчасному перенесенні поштовхової ноги через планку, поєднуючи цей рух з опусканням махової ноги і рухом за планку. Поштовхову ногу не можна піднімати раніше, ніж почне опускатись махова нога.

7.3. Методика навчання техніки стрибків у довжину з розбігу

Навчати учнів стрибкам у довжину з розбігу слід розпочинати з найпростішого стрибка способом «зігнувши ноги». Для вивчення цього стрибка необхідно виконати такі завдання:

Створити правильне уявлення і розуміння техніки стрибка у довжину з розбігу способом «зігнувши ноги».

Засоби:

а) пояснення суті і особливостей техніки стрибка у довжину;

б) роз’яснення правил і організації змагань стрибків у довжину;

в) демонстрація техніки стрибка.

Методичні вказівки. Зосередити увагу на основних фазах стрибка (розбіг, відштовхування, політ і приземлення).

Навчити відштовхуванню.

Засоби:

а) з вихідного положення поштовхові нога попереду махової на 30-40 см на всій стопі руки вздовж тулуба винести зігнуту махову ногу вперед-угору й одночасно випрямити поштовхові ногу;

б) вихідне положення те саме, тільки однойменна поштовховій нозі рука відведена назад, друга – винесена вперед; виконати попередню вправу, але руки повинні відповідно рухатись;

в) з кроку поштовховою ногою виконати попередню вправу;

г) те саме, з відштовхуванням вгору;

д) те саме з двох кроків розбігу.

Методичні вказівки. Під час виконання вправ тулуб тримати вертикально. Під кінець руху маховою ногою - поштовхова має бути повністю випрямленою. У момент відштовхування однойменна рука трохи відводиться в сторону з піднятим ліктем. При виконанні п’ятої вправи перший крок слід робити більшим на 20-30 см, ніж другий. Поштовхову ногу треба ставити якомога ближче до проекції загального центру ваги тіла на всю ступню або перекочуючи з п’ятки на носок.

Навчити ритму розбігу, злитого виконання розбігу, відштовхування і зльоту.

Засоби:

а) стрибки «у кроці» з двох, чотирьох, шести, восьми і десяти кроків розбігу;

б) те саме, з повного розбігу.

Методичні вказівки. Звернути увагу на прискорення темпу бігових кроків, правильне відштовхування і виліт у положення широкого кроку. У першій вправі треба спочатку приземлятись у положенні кроку, махова попереду. Другу вправу виконувати з пробіганням по ямі (першою торкається піску махова нога).

Навчити рухів, характерних для польоту при виконанні стрибка.

Засоби:

а) стрибки «у кроці» з невеликого розбігу;

б) після положення «у кроці» ноги зігнуті в колінах підтягнути до грудей; приземлитися на обидві ноги без викидання їх вперед;

в) те саме, але з викиданням ніг уперед.

Методичні вказівки. Спочатку вправу виконують з шести кроків розбігу, потім розбіг поступово збільшують до дванадцяти кроків. Другу і третю вправи можна виконувати через планку або шнур на висоті 40-70 см встановлену за 1-2 м від місця відштовхування.

7.4. Методика навчання техніці метання м’яча на дальність

Навчати учнів метанню м’яча на дальність з розбігу потрібно виходячи з таких завдань:

Створити правильне уявлення і розуміння техніки метання мяча на дальність з розбігу.

Засоби :

а) розповісти про суть і особливості техніки метання м’яча;

б) роз’яснити правила і організацію змагань з метання м’яча;

в) продемонструвати техніку метання м’яча з розбігу.

Методичні вказівки. Техніку метання м’яча показувати з різною швидкістю, звертаючи увагу на окремі фази вправи.

Навчити тримати і відводити руку з мячем назад.

Засоби:

а) тримання м’яча пальцями в обхват перед собою;

б) відведення руки з м’ячем назад.

Методичні вказівки. Вправу виконувати з положення ліва попереду на всій ступні, права приблизно на ширині півступні позаду на носку. Тулуб тримати вертикально, плечі не розвертати.

Навчити випускати мяч.

Засоби:

а) з положення ноги на ширині плечей, м’яч над плечем відведення руки з м’ячем назад і метання лише зусиллям руки;

б) те саме, згинаючи ноги і відхиляючи тулуб назад;

в) те саме, з положення права нога позаду на носку.

Методичні вказівки. У другій і третій вправах кидок починається з виправленням ніг. Метати по висхідній траєкторії, прикладаючи зусилля до м’яча.

Навчити метати мяч на дальність з розбігу в цілому.

Засоби:

а) метання м’яча з малого розбігу;

б) метання м’яча з середнього розбігу;

в) метання м’яча з повного розбігу.

Методичні вказівки. Довжину розбігу збільшувати поступово, прискорюючи темп кроків до контрольної позначки. Спочатку імітують виконання вправи без м’яча, після цього з м’ячем, не випускаючи його з руки, потім виконують метання з розбігу. У заключній частині розбігу істотного значення набувають пружні рухи ніг. У процесі виконання метань визначити довжину заключної частини розбігу для кожного учня.

Висновки

Легка атлетика має важливе оздоровче значення, адже заняття в основному проводяться на свіжому повітрі, а у виконанні вправ бере участь більшість м’язових груп тіла. Легкоатлетичні вправи оптимізують діяльність опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і систем організму в цілому.

Завдяки заняттям легкою атлетикою можна набути спеціальних знань, поліпшити вміння керувати власними рухами, зробити їх швидкими і економічними, удосконалити навички в доланні перешкод та інше.

Крім навчального, легка атлетика має також виховне значення, бо правильна організація і методика проведення занять і змагань сприяє формуванню особистості, розвитку її моральних якостей, розумових здібностей та естетичного смаку.

Актуальність даної методичної розробки полягає в тому, що вона включає різні теоретичні та практичні аспекти вивчення варіативного модулю «Легка атлетика», а саме:

· історію розвитку легкої атлетики у світі та в Україні;

· легкоатлетичні види, які включені до варіативного модуля «Легка атлетика», що вивчаються в 5-9 класах;

· правила безпеки життєдіяльності на уроках легкої атлетики;

· правила змагань з з різних видів легкої атлетики;

· зміст спеціальної фізичної та технічної підготовки учня;

· методику навчання техніці бігу, стрибків та метань.

Запропонована методика навчання є доступною та простою у використанні. В ній подано матеріал з дотриманням всіх дидактичних методів навчання.

Методична розробка рекомендується для використання у роботі вчителям фізичної культури та тренерам груп початкової підготовки з легкої атлетики.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” К.: 1993 р.

2. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи. Варіативний модуль «Легка атлетика». Н. С. Кравченко, Я. Т. Гаврих. 2018.

3. Булатова М. М. Енциклопедія Олімпійського спорту в запитаннях і відповідях.- Київ: «Олімпійська література», 2009.

4. Єрмолова В. М., Іванова Л. І., Дерев’янко В. В. Навчаємо граючись. - К.: Літера ЛТД, 2012.

5. Коробченко В. В. Легка атлетика.- Київ: «Вища школа», 2007.

6. Правила змагань з легкої атлетики.

Кiлькiсть переглядiв: 72

Коментарi