Безвихідних ситуацій не буває.Ніхто з батьків не бажає поганого своїй дитині, щонайменше, свідомо. Всі ми мріємо, щоб наші діти виросли не просто здоровими і фізично міцними людьми, але й розумними, самостійними, щасливими та відповідальними.

Підлітковий вік - час активного пошуку. Дитина намагається зрозуміти, що вона означає в цьому світі, хто вона така і як її сприймають оточуючі.

Намагаючись зрозуміти себе, підліток ставить під сумнів авторитет своїх батьків. У своїй сім'ї йому дуже важливо довести, що він - самостійна особистість, а значить, має право на власну думку з будь-яких питань. І часто його думка не збігається з думкою батьків. Це протиріччя і стає джерелом постійних конфліктів.

Напевно багато батьків рано чи пізно думають, що їхні діти-підлітки нестерпні, думають лише про себе,постійно стають "в позу", сперечаються, щось хочуть довести, проявляють агресію.

Насправді підліткам дуже складно. Вони фактично по-новому вчаться адаптуватися в цьому світі,пізнають самі себе з іншого боку, в підлітковий період у дітей складається уявлення про фізичну красу, яке нерідко переходить в комплекс «гидкого каченяти».

На це можуть накладатися конфлікти або гнітюча психіку обстановка оточення. І як наслідок,віддалення від рідних, агресія, аутоагресія, які є способом захисту, в першу чергу, від світу, який здається їмворожим і нерозуміючим.

Психологи виділяють безліч причин, які здатні підштовхнути підлітка до суїциду. Серед них сварка з однолітками, розставання з коханою людиною, смерть родича, постійні стресові ситуації, переживання образи, самотності, відчуженості, неможливість бути зрозумілим, почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою, страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням, перед покаранням, бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття. Проте варто підкреслити, що в більшості випадків все перераховане не є першопричиною суїцидальної поведінки молодих людей, а лише додатковим фактором. Суїцид - це завжди акт протесту, крик по допомогу.

Діти-самогубці часто і не збираються вмирати, вони не можуть повірити, що смерть - це кінець усьому.У дитячому сприйнятті самогубство повинно відбуватися таким чином: «Я ковтаю таблетки, мене починаютьховати, всі плачуть, усвідомлюють, як були несправедливі і який скарб вони втратили. І в цей момент з гробувстаю я - живий і красивий. І життя триває».

Дорослим часто важко зрозуміти, чому дитина, яка хоче жити, намагається вбити себе. Насправді, діти до останнього моменту вірять, що їх врятують, просто допомога не завжди приходить вчасно.

У кожному разі, батьки повинні пильно стежити за дітьми, особливо якщо закралася хоч тінь сумніву, що дитина замислила самогубство. Адже, як правило, батьківська інтуїція не підводить.

Що має насторожити в поведінці дитини:

· Якщо дитина часто розмовляє про смерть і самогубство.

· Якщо прагне усамітнитися під будь-яким приводом.

· Фрази «Завтра мене вже не буде», «Без мене нічого не зміниться», «Ти віриш в переселення душ?».

· Непрямі загрози теж повинні насторожити: «набридло жити» , «ситий цим по горло», «більше ви мене не побачите», «пожив - і вистачить», «ненавиджу себе», «якщо ми більше не побачимося, дякую за все».

· Якщо дитина приводить справи в порядок - віддає чужі речі, мириться з ворогами, прибирає в кімнаті, роздаровує улюблені речі.

· Дитина перестає стежити за собою, відстає в школі або перестає туди ходити.

· Слова «Який же я дурний, незграбний, нікому непотрібний».

· Прямі погрози типу «краще повіситися, ніж з вами жити» теж повинні насторожити дорослого.

Як запобігти трагедії в такий момент?

· Бути гранично обережними у своїх словах і діях, не ображати дитину, не принижувати і не карати.

· Довіряти їй і сприймати, як самостійну особистість зі своїми думками і бажаннями.

· Ставитися серйозно до її погроз покінчити життя самогубством.

· Якщо виникло відчуття, що не під силу допомогти дитині, звернутися до психолога.

· Не пускати ситуацію на самоплив.

· Показати своїй дитині,

що вона Вам небайдужа,

нехай вона відчує себе любимою.

· Переконати дитину, що безвихідних

ситуацій не буває, що всі біди - тимчасові !

І Ви завжди будете поруч, щоб допомогти їй.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1.Сприятливий мікроклімат у родині.

2.Спільна діяльність членів сім’ї.

3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4.Спільний життєвий світогляд.

5.Оптимістичні настрої родини.

6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7.Шанування членів родини, повага до старших.

8.Бережливе ставлення до природи.

9.Активна участь дітей у сімейному житті.

10.Відсутність насилля в родині.

11.Збереження родинних традицій і звичаїв.

12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що,за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів — до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

Батькам п’ятикласників

У п’ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники.

Найбільш складним для п’ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька.

Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:

 Діти пізнають свої слабкі і сильні сторони.

 Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей.

 Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.

 Труднощі переходу з початкової школи в середню:

 Поступове зниження інтересу до навчальної діяльності.

 Складні фізіологічні зміни, які супроводжують статеве дозрівання.

 Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії).

Пам’ятка батькам обдарованих дітей

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду внаслідок своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їйсамій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.

До важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.

Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Загалом проблеми, які можуть виникнути під час адаптації першокласників до школи можна умовно поділити на три групи:

психологічну – звикання до нових вимог;

біологічну – звикання до нового режиму;

соціальну – входження до учнівського колективу.

Мета психологічного супроводу полягає в тому, щоб допомогти кожному учню соціалізуватися й адаптуватися до шкільного середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей.

Психологічний супровід орієнтований на оптимістичну перспективу кожного учня.

Кожен із методів, відповідно, до притаманної йому специфіки, допомагає отримати інформацію, потрібну для цілісної характеристики психічного розвитку дитини.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час – це ваш обов’язок.

3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює та витрачає сили.

4. Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів,

без зауважень: «Дивись, поводься гарно!»

5. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, вислухайте її.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.

7. Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2 – 3 години має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15 – 20 хв. треба відпочивати 10 – 15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А якщо вже потрібна допомога – без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «спробуймо поміркувати разом», «згадай, як пояснював вчитель».

11. У спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти добре вчитимешся, то…». Часом ставлять заважкі умови, і тоді ви можете опинитися у складній ситуації.

12. Протягом дня знайдіть (спробуйте знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її смуток, радощі.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

14. Поясніть дитині, для чого вона має ходити у школу, розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя.

15. Встановіть разом з дитиною режим дня і дотримуйтеся його.

16. Розкажіть дитині, що вона завжди може звернутися до вчителя з запитанням.

17. Поясніть дитині, що у школі існують правила, яким варто слідувати.

18. Постійно взаємодійте з вчителем та психологом

19. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли її щось турбує. Найчастіше – це об’єктивні показники втоми чи перевантаження.

20. Пам’ятайте, що навіть діти 7 – 8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Спробуйте зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Завтра новий робочий день, і дитина повинна бути готовою до нього. Ваша доброзичливість допоможе їй у цьому.

/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/1603697864.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/177741341_1725042074358720_9047662594418627871_n.png/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/240227353_1203772916756828_1885828207782576277_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/240652249_1451850855196106_4573458955315611100_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/240526915_370354557888994_5130333231927930083_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241094381_367924404798676_917493108956087293_n (1).jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241162730_367924388132011_7881568813895165386_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241171361_368577458066704_6935915301451621874_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241180648_368577474733369_8410102290118252519_n (1).jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241182028_368578298066620_6278423544918991694_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241183189_368578324733284_1301928605170872095_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241185564_368578311399952_8581151324668638655_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241463746_370354581222325_2535627678790344699_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241496908_370354517888998_9100306692818689327_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/241523369_370354621222321_3490504312440924506_n.jpg/Files/images/sayt_2021-2022/psih_slujba/kovalenko/Yak_orhanizuvaty_den_2019_Pedrada.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 242

Коментарi